Москалівка (Кременецький район)
село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Москалі́вка — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Знаходиться на відстані 1,5 км від села Плиска і 2,5 км від села Білозірка. До 2020 року центр Москалівської сільської ради, якій було підпорядковане також село Плиска. Поблизу Москалівки були хутори Відвід, Вірля, Захристя, Зелена Криниця, нині незаселені.
село Москалівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Громада | Лановецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020090300081345 |
Облікова картка | Москалівка |
Основні дані | |
Засноване | 1582 |
Населення | 582 |
Територія | 2,23 км² |
Густота населення | 260,99 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47454 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′16″ пн. ш. 26°07′35″ сх. д. |
Відстань до районного центру |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення — 597 осіб (2003).
Існує кілька гіпотез, що обґрунтовують походження назви села:
Історичних джерел про виникнення і розвиток села виявлено небагато. Зокрема, є згадка про Москалівку в працях «Историко-статистическом описании Волынской епархии»[1], «Село Москаливка, как имение князя воеводы Троцкого упоминается в акте от 8 сентября 1582 года — в свидетельстве Степана Шараповича и Дмитрия Васильовича, селянина князя воеводы Троцкого о том, что Настасья Котовна не была законною женою Литого москвитянина Петра Вороновецкого». В писемних джерелах XIX століття населений пункт згадується як «Велика Москалівка».
Довідник «Історія Лановеччини»[2] свідчить, що раніше село входило до складу Білозірецької волості Кременецького повіту і практично 200 років знаходилося на російсько-австрійському кордоні. У 1570 році Москалівка належала Степану Шумському, в 1582 році — маєток князя-воєводи Троцького, а у 1583 — власність Івана Косинського.
Наприкінці XIX ст. тут нараховувалося 148 «димів» (будинків), де мешкало приблизно 1020 осіб, була дерев'яна церква, збудована у XVIII столітті, парафіяльна школа, яка діяла з 1850 року.
В 1917 село належало до Української Народної Республіки. Втім, внаслідок поразки національно-визвольних змагань, Західна Волинь, разом із Лановеччиною, потрапила під владу Польської Республіки.
До 1939 року село перебуває у складі Польщі.
В 1939 році Червона Армія окупує Москалівку і встановлює тут більшовицьку владу.
В 1941 році москалі організовують колгосп «Заповіт Ілліча».
З вибухом німецько-радянської війни національно-свідомі українці переходять у підпілля та згодом вливаються до лав УПА.
202 мешканці Москалівки було примусово мобілізовано до Червоної Армії, всупереч міжнародному праву. З них 104 віддали своє життя в боротьбі однієї антиукраїнської імперії проти іншої.
В 1934 році у Москалівці сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, від будівель попередніх століть залишились небагатослівні згарища.
1944 року в село знову входять більшовицькі війська, цього разу надовго.
З 24 серпня 1991 року Москалівка входить до складу незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[4]
В селі економіка представлена в галузі сільського господарства.
Діють СПП «Агрофірма Збруч», ПСП «Вімо», фермерські господарства, основною діяльністю яких є вирощування зернових та технічних культур.
Москалівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів (директор — Поплавський Юрій Маріанович), Комунальний дошкільний навчальний заклад «Сонечко».
2010 року в приміщенні школи відкрито музей Івана Марчука. Це єдиний музей всесвітньо визнаного генія. У 1936 році у Москалівці народився заслужений художник України, Іван Степанович Марчук. У невеличкому приміщенні знаходиться понад 20 картин, створених за допомогою унікальної живописної техніки — Пльонтанізму, котрі Іван Степанович подарував своїм односельчанам, автобіографічні дані, прикрашені фотографіями, цікаві сюжети з життя непересічної особистості, світлини з київської майстерні та хатини-майстерні у Каневі. Ще в кімнаті-музеї зібрані особисті речі генія, за допомогою яких народжувалися світові шедеври: пензлі, палітри, окуляри.
Церква святого великомученика Димитрія Солунського (1750, дерев'яна). Москалівську церкву Святого Великомученика Дмитра Солунського збудовано у 1750 році завдяки зусиллям священика о. Григорія Радкевича та прихожан. Про це свідчать документи, що зберігаються в музеї школи. Будівля храму дерев'яна на кам'яному фундаменті. У 1905 році був побудований іконостас. Гордістю церкви є дзвіниця із милозвучними дзвонами. На одному із дзвонів 1932 року є напис:
«Сей колоколь соружень для церкви села Москальовка Кременецкого уєзда Волинской епархии на парафиальные средства, весом в 29 пудов на заводе колоколов Казимира Свидзинского в Тернополе 1932 года».
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975, реконструйований 2002). Скульптура жінки з мечем і палаючим смолоскипом у руках. Скульптура розміщена на прямокутному постаменті. По обидві сторони — стели з барельєфним зображенням воїнів і цифри: «1941-1945». Біля стел, на прямокутному постаменті, встановлені плити з іменами полеглих. До пам'ятника ведуть сходи. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.
Під час відвоювання села Москалівка загинули 2 радянських вояків, прізвища яких досі невідомі. Поховані у братській могилі на сільському цвинтарі. У 1980 р. на могилі встановлено пам'ятник — обеліск[5].
Є братська могила воякам УПА.
На південь від Москалівки знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Зелена Криниця».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.