Нейтрино
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Нейтри́но — стабільні нейтральні лептони з напівцілим спіном, що беруть участь лише в слабкій і гравітаційній взаємодіях — надзвичайно мляво взаємодіють з речовиною: довжина вільного пробігу нейтрино з енергією 1 МеВ у свинці становить ~ 1018 м (~ 100 світлових років).
Нейтрино | |
Склад: | елементарна частинка |
---|---|
Родина: | ферміон |
Група: | лептон |
Покоління: | три покоління: електронне, мюонне, таонне |
взаємодії: | слабка, гравітаційна |
Частинка: | нейтрино |
Античастинка: | антинейтрино |
Передбачена: | 1930, Вольфганг Паулі |
Відкрита: | 1956, Клайд Кован[en], Фредерік Рейнз, Ф.Б. Гаррісон, Г.В. Крузе та А.Д. Макґваєр |
Символ: | ν |
Число типів: | 3 |
Маса: | дискутується |
Електричний заряд: | 0 |
Спін: | 1/2 |
Розрізняють електронне, мюонне і тау-лептонне нейтрино. Нейтрино й відповідні їм антинейтрино відіграють велику роль у перетвореннях елементарних частинок, у глобальних космогонічних процесах. Маса нейтрино значно менша, ніж інших відомих елементарних частинок. У Стандартній моделі елементарних частинок масу спокою нейтрино покладено нульовою (вони завжди перебувають у русі). Проте осциляції нейтрино (перетворення одних нейтрино на інші) передбачають наявність у нейтрино маси спокою, і, у разі їх підтвердження, модель потребуватиме відповідних змін.