Біологічна номенклатура
збірний термін для різних систем найменування / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Номенклатура біологічна?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Біологі́чна номенклату́ра (лат. Nomenclatura — список імен, назв) — система наукових назв видів та інших таксонів біоти: рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, яка використовується у біологічної класифікації та сприяє уніфікації назв організмів.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2016) |
[1]Карл Лінней, шведський лікар і ботанік, засновник сучасної систематики. Він придумав систему під назвою біноміальна номенклатура, яка використовується для іменування живих істот і групування подібних організмів у категорії. Сьогодні біологи все ще використовують систему класифікації Ліннея, але досягнення в галузі генетики та еволюційна теорія призвела до того, що деякі початкові категорії Ліннея були змінені, щоб краще відображати взаємозв’язки між організмами.
Величезна різноманітність видів рослин (близько 600 тис.) і тварин (близько 1,5 млн), що існують на Землі, і ще більша — тих, що існували в минулі геологічні епохи, вимагає чіткого встановлення їхніх наукових назв. З цією метою, на відміну від різноманітних народних назв, що вживались і в науці, в 17-18 століттях почали застосовувати міжнародну біологічну номенклатуру на основі латинської мови. Велике значення для вироблення її мало запровадження біноміальної номенклатури. Відповідно до міжнародних латинських назв видів рослин, тварин, грибів, бактерій та архей, встановлюють біноміальні назви мовами окремих народів, як і назви культур.
Номенклатура в біологічній класифікації [2]- це система найменування організмів. Вид, до якого належить організм, позначається двома словами, назвами роду та виду, які є латинізованими словами, отриманими з різних джерел. Цю систему, яку називають системою біноміальної номенклатури Ліннея, встановив у 1750-х роках Карл Лінней. Після роботи Ліннея відбулося поширення біноміальних назв, оскільки були створені нові види та сформувалися вищі таксономічні категорії, в результаті чого до кінця 19 століття в номенклатурі багатьох груп організмів було багато плутанини. У 20 столітті встановлення правил міжнародними комітетами в галузях зоології, ботаніки, бактеріології та вірусології багато зробило для прояснення ситуації.
Всупереч поширеній думці про те, що наукові назви, один раз присвоєні, є фіксованими та універсальними у використанні, постійні дослідження взаємозв’язків організмів та вивчення історії назв у поєднанні з розбіжностями між вченими щодо достовірності певних назв призводять до деяких добре відомих видів застосовуються кілька назв. Однак міжнародні правила поступово вносять стабільність у таксономію багатьох груп за рахунок мінімізації змін назв, використання стандартних методів встановлення нових назв і функціонування шанованих комітетів для вирішення спорів.