Об'єктивація
поводження з людиною як з річчю / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Об'єктивація?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
ПОКАЗАТИ ВСІ ЗАПИТАННЯ
Об‘єктива́ція (англ. objectification, від лат. objectivus — предметний) — уречевлення, опредметнення, перетворення живої істоти на об'єкт, а також ставлення та поводження з людиною (твариною) як із річчю. Уможливлює такі дії, як насильство (війни, торгівля людьми, сексуальне насильство, проституція), ксенофобія, ненависть до груп людей.
- У соціальній філософії об'єктивація — акт поводження з людиною (іноді — і з твариною[1]) як з предметом чи річчю, сприйняття її як об'єкта. Це частина дегуманізації, акт дезактивації людяності інших.
- У феміністичній теорії сексуальна об'єктивація (сексуалізована підмножина об'єктивації) — акт трактування людини як простого об'єкта сексуального потягу, з нівелюванням її особистості, суб'єктності та волі. Наслідком явища є самооб'єктивація жінок: об'єктивація власного «я» та розгляд себе з точки зору інших. Сексуальна об'єктивація, широко присутня в медіа та культурі зґвалтування загалом, нормалізує насильство проти жінок, зокрема сексуальне, і є однією з головних мішеней фемінізму (особливо другої хвилі).
- У марксизмі об'єктивація суспільних відносин обговорюється як «переоцінка».
- У психології — мисленнєвий процес, завдяки якому відчуття, що виникло як суб'єктивний стан, перетворюється у сприйняття об'єкта[2] Об'єктивація — акт проєкції назовні деяких наших внутрішніх відчуттів, набуття будь-чим зовнішньої, об'єктивної форми існування (стосовно до чогось суб'єктивного, психічного, або до внутрішньої, імпліцитної, прихованої сутності); процес та результат локалізації образів сприйняття у зовнішньому світі — там, де розташовані джерела інформації, яка сприймається.[3]