Осівці (Житомирський район)
село в Житомирській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Осі́вці — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 684 осіб.
| село Осівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Брусилівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1542 |
| Населення | 686 |
| Площа | 25,148 км² |
| Густота населення | 27,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12606 |
| Телефонний код | +380 4162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′04″ пн. ш. 29°28′24″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
184 м |
| Водойми | р. Урочище Болотне |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12601, Житомирська обл., Брусилівський р-н, смт. Брусилів, вул. Митрополита Іларіона, буд. 50 |
| Сільський голова | Ольга Петрівна Снігурець |
| Карта | |
  Осівці | |
 Осівці | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Біля села протікає річка Урочище Болотне, ліва притока Здвижу.
Перша згадка про село датується 1542 роком. Від назви села походить прізвище панів — Осовецькі. У XVII столітті село належало до Брусилівського маєтку.
У 1636 році села Осівці, Озеряни, Карабачин, Костовці належали Андрію Соколовському.
У 1818 році в селі під керівництвом священика Миколи Рогуцького збудовано кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
У 1820 році Осівці розділили на 7 частин.
У 1864 році тут було 4 власники, а саме: Іполит і Сигізмунд Крижановські — 1995 десятин, і 253 ревізькі душ; Йосиф та Фекла Радзіковські — 440 десятин і 71 ревізьку душу; Іван Курманович — 334 десятини і 36 ревізьких душ; Варфоломій та Ілля Курмановичі — 173 десятини і 13 ревізьких душ. У плані присадибних земель селян частини Крижановських зазначається, що у 1864 році 24 селяни мали 31 десятину землі з яких Семен Якута — 3 десятини, Герасимчук — 2 десятини, Боженки, Губерначуки, Гончаруки, Волощуки, Фещенки, Шамраї, Кушніри, Топоренки та інші — по 1 десятин.
В 1918 році в селі захопили владу представники «совітів».
Під окупацією нацистів село знаходилося з 10 липня 1941 по 26 грудня 1943 року. До Німеччини на роботи вивезено 123 особи, закатовано 17 чоловік.
Інколи, у пошуках провіанту, до села навертали німецькі тилові команди. За найменший прояв непокори — розстріл. Так, у березні 1942 року заарештували за доносом і відправили в райцентр трьох осівецьких голів колгоспів, де їх було страчено: Митрофана Сидоренка, Олександра Чередниченка та Олександра Марчука.
В другій світовій воювало 123 осівчан, 69 з них загинули.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 675 | 98.68% |
| російська | 5 | 0.73% |
| румунська | 4 | 0.59% |
| Усього | 684 | 100% |
- Микола Рогуцький — священик, в 1818 році побудував кам'яну церкву;
- Митрофан Сидоренко, Олександр Чередниченко, Олександр Марчук — голови колгоспів, які загинули в 1942 році;
- Кармалюк Павло Петрович (1908—1986) — український оперний співак
- Мартиненко Петро Федорович (1936—2013) — український юрист, суддя Конституційного суду України.
- Губерначук Станіслав Сергійович (1938) — філолог, письменник, журналіст, редактор, краєзнавець, громадський діяч
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
