Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Євген Петров | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Євген Петрович Катаєв | |||
Псевдонім | Євген Петров | |||
Народився | 13 грудня 1903 Одеса | |||
Помер | 2 липня 1942 (38 років) Ростовська область | |||
Поховання | Ростовська область | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Діяльність | письменник-сатирик, міліціонер, кореспондент | |||
Alma mater | Будівля 5-ї міської чоловічої гімназіїd | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1923–1942 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | фейлетон, роман, новела, повість | |||
Magnum opus | «Дванадцять стільців» | |||
Брати, сестри | Катаєв Валентин Петрович | |||
Діти | Катаєв Петро Євгеновичd і Катаєв Ілля Євгенович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Петров Євген Петрович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, рос. Евгений Петрович Петров; 13 грудня 1903, Одеса — 2 липня 1942, Ростовська область) — російський радянський письменник, співавтор (разом із І. Ільфом) у написанні сатиричних романів «Дванадцять стільців» та «Золоте теля» — класики російської літератури радянської доби.
Народився в Одесі в родині вчителя історії.
В Одесі Катаєви жили на Канатній вулиці. Брат письменника Валентина Катаєва.
У 1920 році закінчив 5-ту Одеську класичну гімназію.
Протягом трьох років служив інспектором одеського карного розшуку (у автобіографії Ільфа і Петрова (1929) про цей період життя сказано: «Першим його літературним твором був протокол огляду трупа невідомого чоловіка»).
У 1923 році Петров приїхав до Москви, де став співробітником журналу «Красный перец».
У 1926 році прийшов працювати в газету «Гудок».
У 1927 році спільною роботою над романом «Дванадцять стільців» почалася творча співдружність Євгена Петрова та Іллі Ільфа (який також працював у газеті «Гудок»).
У 1935–1936 роках разом з І. Ільфом Є.Петров здійснив подорож до США, про що вони розповіли в пропагандистській книзі «Одноповерхова Америка».
Після раптової смерті І.Ільфа Є.Петров у співавторстві з Г. Мунблатом написав кілька кіносценаріїв, зокрема «Антон Іванович сердиться» (1941). В 1939—1941 роках працював над романом «Мандрівка до країни комунізму».
Під час Другої світової війни Петров став фронтовим кореспондентом. Загинув 2 липня 1942 — літак, на якому він повертався до Москви з Севастополя, збив німецький винищувач над територією Ростовської області, біля села Маньково. На місці падіння літака встановлено пам'ятник.
У 1950-х — 1960-х рр. перші в СРСР літературознавчі дослідження творів І.Ільфа та Є.Петрова здійснила київський літературознавець і текстолог Лідія Яновська[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.