Помезанія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Помезанія (нім. Pomesanien, пол. Pomezania, лит. Pamedė) історична назва землі Пруссії, де проживало одне з давньопрусських балтських племен помедів. Назва походить від прусського «pa-median» — «під лісом, узлісся»[1]. За легендою назва землі походить від імені Помесо, сина вождя Відевута[2]. Терени займали важкопрохідні ліси на півдні вздовж ріки Оса і на заході від її впадіння до Вісли вздовж правого берега останньої, її рукава Ногат, на півночі до озера Друзно і від нього на сході приблизно до міста Любава. На ХІІІ ст. населення Помезанії складало 16.000-20.000 осіб.