Природний територіальний комплекс
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Приро́дний територіа́льний ко́мплекс (ПТК) — це територія, якій притаманна певна єдність природи, зумовлена спільним походженням та історією розвитку, своєрідність географічного положення і діючі в її межах сучасні процеси. Одночасно ПТК — це закономірне поєднання географічних компонентів або комплексів нижчого рангу, що утворюють системи різних рівнів — від географічної оболонки до фації.
Природний територіальний комплекс | |
Природний територіальний комплекс у Вікісховищі |
У географії терміни природний територіальний комплекс, природно-територіальний комплекс, біогеоценоз, екосистема зазвичай вважають синонімами.
Приро́дно-територіа́льний ко́мплекс — це частина земної поверхні з відносно однорідними, однотипними природними умовами, які сформувалися в результаті тривалої взаємодії природних компонентів.
В акваторіях формуються природно-аквальні комплекси (ПАК).
Основний природно-територіальний комплекс — це ландшафт. Найпростіший ПТК — фація. Послідовно розташовані на схилах або навколо водоймищ елементарні ПТК — катени.
ПТК за властивостями і внутрішньою структурою дуже різноманітні: від невеликих (схил яру, долина маленької річки) до таких, що охоплюють значну площу, наприклад географічна оболонка; від простих за внутрішньою будовою до складних. Усім ПТК властиві загальні риси:
- цілісність;
- підпорядкованість, тобто певна залежність від природного комплексу вищого порядку;
- переважання якогось одного або кількох природних процесів, які відбуваються у природно-територіальному комплексі;
- постійний обмін речовиною і енергією між компонентами ПТК.