Пугачова Алла Борисівна
радянська та російська співачка, композиторка-піснярка, естрадна режисерка, продюсерка, кіноакторка та телеведуча / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пугачова Алла Борисівна?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
А́лла Бори́сівна Пугачо́ва (рос. Алла Борисовна Пугачёва; нар. 15 квітня 1949, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянська та російська співачка, композитор, естрадна режисер, продюсер, кіноакторка та телеведуча. Народна артистка СРСР (1991), лауреат Державної премії Росії (1995).
Алла Борисівна Пугачова | |
---|---|
рос. Алла Борисовна Пугачёва | |
Алла Пугачова на "Слов'янському базарі у Вітебську" у 2016 році | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Алла Борисівна Пугачова |
Дата народження | 15 квітня 1949 (75 років) |
Місце народження | Москва, РРФСР |
Роки активності | з 1965 |
Громадянство |
СРСР→ Росія Кіпр Ізраїль |
Національність | росіянка |
Віросповідання | православна церква |
Професія | Співачка, композиторка-піснярка, піаністка, естрадна режисерка-постановниця, акторка, телеведуча, продюсерка, підприємиця, вчителька середньої школи |
Освіта |
Середня загальна: 1964, Московська середня школа № 496; Середня спеціальна: 1969, Державне музично-педагогічне училище ім. М. М. Іпполітова-Іванова (за спеціальністю «Диригування хором»); Вища: 1981, Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського (за спеціальністю «Естрадна режисура») |
Співацький голос | мецо-сопрано → контральто |
Інструменти | фортепіано |
Жанри |
поп Попрок Диско Прогресивна музика |
Псевдоніми | Борис Горбонос |
Колективи |
Агітбригада радіостанції «Юность[ru]» (1967—1968), ДВЦЕМ (1969), ВІА «Новый электрон» (1969—1970), Московська міська дитяча філармонія (1970—1971), ВІА «Москвичи» (1971—1972), Джаз-оркестр під кер. Олега Лундстрема (1972—1973), Московська міська дитяча філармонія (1973—1974), ВІА «Москвичи» (1974), ВІА «Весёлые ребята» (1974—1976), Державний естрадний оркестр Вірменії під кер. Костянтина Орбеляна (1976) |
Гурти |
«Гітарола» (1976, нетривалий час) «Ритм» (1976-1980) «Аракс[ru]» (1979, нетривалий час) «Рецитал» (1980-2010) |
Співпраця |
Олександр Зацепін гурт «Herreys» (Швеція) Удо Лінденберг (Німеччина) Володимир Кузьмін Сергій Челобанов[ru] Олександр Кальянов Аркадій Укупник Анатолій Лопатін[ru] |
Лейбл | Мелодия, Amiga, Balkanton, Victor, Opus, Kansan, Supraphon, Track Music, World Record Music, Ритонис, Русский диск, студия «Союз»,, Sintez Records, Extraphone, Alla Pugacheva production, артстудія «Алла», Астра, Гранд Рекордс |
Нагороди | Орден «Дружба» (Азербайджан, 2009) |
Премії | |
Звання |
|
Діти (3) | Орбакайте Христина Едмундівна, Галкіна Єлизавета Максимівнаd і Галкін Гаррі Максимовичd |
Автограф | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
В її репертуар входить понад 500 пісень російською, англійською, французькою, німецькою, фінською, українською мовами, івриті, а дискографія налічує понад 100 сольних платівок, CD та DVD дисків (включаючи 17 номерних альбомів, 34 сингли і 25 «компіляцій» та збірників). Крім Росії та країн колишнього СРСР, альбоми Пугачової видавалися в Японії, Кореї, Швеції, Фінляндії, Німеччині, Польщі, Чехословаччині та Болгарії. Загальна кількість дисків перевищила 250 мільйонів екземплярів.
Кар'єра Алли Пугачової ознаменована як усесоюзним, так і міжнародним успіхом на музичній сцені в країнах Європи, Азії та Північної Америки (зокрема США). Нині іменується «примадонною», «королевою естради», «головною співачкою Росії». З 1976 до початку 1990-х років за результатами опитувань всесоюзних музичних хіт-парадів незмінно визнавалася найкращою співачкою року. У закордонній, в тому числі західноєвропейській та американській пресі 1970—1980 років неодноразово визнавалася зіркою № 1 радянської естради, «soviet superstar».
За визначенням багатьох сучасників, Пугачова стала першою вільною співачкою в СРСР та зробила революцію на радянській естраді періоду брежнєвського застою. Зокрема, вона відмовлялась співати офіціозні, ідеологічно «правильні» пісні про КПРС, Леніна, революцію і батьківщину. Натомість вона співала те, що хотіла, — в основному, ліричні пісні, зокрема на вірші напівзаборонених поетів: Марини Цветаєвої та Осипа Мандельштама, чого не могли собі дозволити інші радянські естрадні виконавці. Багато пісень в її репертуарі мали підтекст, направлений проти влади, наприклад, «Всё могут короли», або «Делу время». За все це вона неодноразово піддавалася критиці в офіційній радянській пресі, її часто називали вульгарною співачкою. Проте в народі появу Пугачової на радянській естраді охрестили як «другий пугачовський бунт», а також склали анекдот, що Брежнєв — дрібний політичний діяч епохи Алли Пугачової.
На сьогодні співачка відійшла від активної творчої діяльності: у 2009 році оголосила про припинення гастролей, а в 2019 році дала останній сольний концерт. Одружена з Максимом Галкіним. Має двох доньок, сина та трьох онуків.