![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Retroflex.svg/languk-640px-Retroflex.svg.png&w=640&q=50)
Ретрофлексні приголосні
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ретрофле́ксні при́голосні (англ. retroflex consonants; від англ. retro, «назад» + лат. flexio, «загинання») — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове ретрофлексне місце творення — прототипічно кінчик язика піднімається до твердого піднебіння і загинається вгору. Інші назви — церебра́льні при́голосні (англ. cerebral consonants; використовується в індології), какуміна́льні при́голосні (англ. cacuminal consonants). Зазвичай, це тверді звуки, які не пом'якшуються. У Міжнародному фонетичному алфавіті ретрофлексна вимова позначається гачком ⟨˞⟩ знизу основного знака.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7a/Retroflex.svg/185px-Retroflex.svg.png)
Плоскі ламінальні постальвеолярні звуки (наприклад, польський [ʂ]) звичайно позначаються так само, як справжні ретрофлексні (субапікальні постальвеолярні). Термін «ретрофлексний приголосний» відповідно крім вузького значення (артикуляція нижньою поверхнею загнутого догори кінчика язика) використовується і в більш широкому значенні (артикуляція з підняттям кінчика язика).