Святий Ґрааль
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Святи́й Ґра́аль — гіпотетична християнська святиня, за легендою наділена надзвичайними силами. За деякими уявленнями, ґрааль — не матеріальний предмет, а священний символ жінки й матері[джерело?]. Ватикан визнав місце розташування його в катедральному соборі Валенсії[1][2].
З приводу походження Святого Ґрааля існують різні погляди. Вважають, що це камінь або дорогоцінна реліквія з золота. Згідно з іншою поширенішою версією, це чаша (кубок), з якої Ісус Христос причащався на Таємній вечері. Послідовники Спасителя буцімто зберегли кілька краплин крові розп'ятого Христа.
Легенда про Святий Ґрааль має язичницьке коріння й веде свій відлік від стародавнього індоєвропейського міфу про магічний кубок — символ життя і відродження. Лише набагато пізніше міф набув християнського осмислення.
Перші варіанти оповіді про Святий Ґрааль належать провансальському поету-трубадуру Кретьєну де Труа та його земляку, також поету Роберу де Борону. У ті часи (80-ті роки XII ст.) письменники зазвичай посилалися на якесь джерело. Так, де Борон посилається на дані старовинного рукопису, де розповідається про те, що Ісус дав Йосифу Арімафейському чашу Тайної вечері, після чого Йосиф та його сестра з чоловіком покинули Палестину й облаштувалися в одній із країн Західної Європи, продовжуючи проповідувати християнство.
Провансальцям наслідує німець Вольфрам фон Ешенбах (90-ті роки XII ст.), творець безсмертного «Парсіфаля». У цій поемі міннезінгер стверджує, що чашу Ґрааля зберігає такий собі лицарський орден «Templaisen», що нагадує спотворене тамплієри. Доля і таємниці ордена тісно переплетена з долею прихильників вчення катарів — альбігойцями. Історія могутнього та багатого Ордену лицарів Храму — це майже двохсотрічна низка перемог і поразок у боротьбі з воїнами ісламу, і нарешті у 1310—1313 роках його розгромив віроломний французький король Філіпп IV Вродливий за активною участю Папи Римського Климента V.
Те, що оповідь про Ґрааль пов'язана з певними стародавніми секретними окультними товариствами, які володіли таємними знаннями, важко як довести, так і спростувати.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.