Сибірське ханство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сибі́рське ха́нство (Сибірський юрт; сибтат. Сыбыр ҡағанлыҡ) — сибірсько-татарська феодальна держава в Західному Сибіру, що утворилася в кінці XV століття. Була спадкоємницею Тюменського ханства і Улусу Шибана.
Коротка інформація
Сыбыр ҡағанлыҡ Сибірське ханство | ||||
| ||||
Сибірське ханство в XV—XVI століттях | ||||
Столиця | Кашлик | |||
Мови | сибірськотатарська | |||
Форма правління | монархія | |||
Хан | ||||
- 1495 | Мухаммед Тайбуга | |||
- 1563-1598 | Кучум | |||
Історія | ||||
- Засноване | 1495 | |||
- Захоплене Московським царством | 1598 | |||
|
Закрити
Сибірське ханство мало кордон з Пермською землею, Ногайською Ордою, Казахським ханством і з приіртишськими телеутами. На півночі воно досягало низин річки Об, а на сході було сусідом Рябої орди.
На чолі держави стояв хан, який обирався аристократичною верхівкою — беками, мурзами, тарханами. Державний устрій носив напіввійськовий характер.
Адміністративними і військовими центрами були містечка Кизил-Тура (Усть-Ішим), Касим-Тура, Явлу-Тура, Тонтур та інші.