Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сили́стра, Силі́стра, Сілі́стра (болг. Силистра, тур. Silistre, рум. Silistra), колишня назва Доростол (болг. Дръстър, лат. Durostorum, д.-рус. Доростолъ, рум. Dârstor) — портове місто на північному сході Болгарії. Розташоване на річці Дунай у північно-східній Болгарії. Воно є адміністративним і економічним центром однойменної общини та області. За даними останнього перепису НСІ[2] станом на 31 грудня 2016 року[3] населення становить 32 868 жителів.[2][4][5]. Сілістра — місто з багатою історією, з пізньоримською гробницею і турецькою фортецею Меджиді Табія.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2019) |
Сілістра болг. Силистра | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
розташування Сілістри у Болгарії | |||||
Основні дані | |||||
44°06′50″ пн. ш. 27°14′19″ сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Адмінодиниця | Silistrad[1] | ||||
Столиця для | Силістринська область і Silistrad | ||||
Площа | 27,159 км² | ||||
Населення | 42 тис. мешканців (2008) | ||||
Висота НРМ | 6 м | ||||
Водойма | Дунай | ||||
Міста-побратими | Лесковац, Кикинда, Келераші, Хмельницький, Дунауйварош, Дрезден, Ліда, Люлебургаз, Promissãod, Ржев, Слобозія, Велес | ||||
Телефонний код | (359) 86 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
Код LAU (NUTS) | BG66425 | ||||
GeoNames | 727221 | ||||
OSM | ↑1931123 ·R (Silistra) | ||||
Поштові індекси | 7500 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | www.silistra.bg | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Сілістра у Вікісховищі |
Центр Сілістринської області. Розташований на Дунаї навпроти міста Калараш в Румунії і є центром історичної області Добруджа.
Місто розташоване в північно-східній Болгарії, тобто у Південній Добруджі. Через нього проходить Пан'європейський транспортний коридор 7.
Останній населений пункт Болгарії на нижній течії Дунаю.
Клімат Сілістри (2000-2013) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 25,5 | 30,9 | 34,8 | 38,1 | 39,2 | 42,4 | 44,1 | 42,9 | 40,2 | 35,7 | 30,6 | 26,9 | 44,1 |
Середній максимум, °C | 6,1 | 10,4 | 15,7 | 20,2 | 25,7 | 29,2 | 30,3 | 29,9 | 26,2 | 20,0 | 12,3 | 7,8 | |
Середня температура, °C | 3,7 | 6,8 | 10,7 | 14,4 | 19,3 | 24,0 | 25,2 | 24,7 | 22,0 | 16,2 | 9,0 | 5,1 | |
Середній мінімум, °C | 1,2 | 3,1 | 5,6 | 8,6 | 12,9 | 18,8 | 20,0 | 19,5 | 17,8 | 12,3 | 5,6 | 2,4 | 10,65 |
Абсолютний мінімум, °C | −13,1 | −10,4 | −7,9 | −1,4 | 3,8 | 6,5 | 10,1 | 6,8 | 2,8 | −3,2 | −7,4 | −10,8 | −13,1 |
Норма опадів, мм | 99.8 | 79.4 | 86.8 | 92.3 | 59.4 | 61.1 | 48.2 | 52.6 | 66.1 | 86.4 | 82.2 | 93.3 | 907.6 |
Кількість сонячних годин | 101,1 | 138,5 | 169,6 | 221,1 | 264,6 | 301,8 | 300,4 | 264,5 | 202,8 | 165,5 | 111,2 | 89,6 | 2330,7 |
Кількість дощових днів | 15 | 11 | 13 | 14 | 9 | 10 | 7 | 8 | 11 | 13 | 13 | 14 | |
Кількість сніжних днів | 5 | 4 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 5 | |
Джерело: Stringmeteo.com |
Клімат громади Сілістра характеризується помірним континентальним характером і потрапляє в субрегіон Дунайського клімату. Типовим для цього району є спекотне літо, рання весна і сильний холод взимку. Абсолютна мінімальна температура досягає 32 °C, і максимум 40,4 °C (у 1927 році). Середньорічна температура повітря 11,6 °C. Тривала температура повітря понад 10 °С починається в перші десять днів квітня і триває до кінця жовтня — близько 200 днів.
Опади в районі нерівномірно розподілені і недостатні, з найбільшими кількостями, що падають у весняні та перші місяці зими. Середньорічний показник становить 547 мм/м², що нижче середнього по країні. Сніговий покрив утримується протягом 50 — 60 днів товщиною 16 — 30 см.
Переважаючі вітри мають південно-західний напрямок. Туманні дні в середньому становлять 26 на рік.[6]
Деякі з населених пунктів муніципалітету Сілістра розташовані вздовж Дунаю. Аналіз річкової води показує, що вони придатні для купання, спорту та туризму і класифікуються в категорії III.[6]
За 16 км на захід від Сілістри та за 2 км на південь від Дунаю знаходиться біосферний заповідник Сребарна.
Місто було засноване ще понад 5000 до нашої ери фракійцями. Згодом Римська імперія захопила місто і заснувала в 106 році стародавній Дуросторум, коли за наказом імператора Траяна на території сьогоднішнього міста було розміщено одну з елітних частин Римської імперії. У 169 році імператорський філософ Марк Аврелій оголосив Дуросторум самоврядним римським містом. У період між 2-м і 6-м століттями Дуросторум був головною фортецею імперії проти варварів. Тут народжується «рятівник Риму», якого ще називають «останнім римлянином» — Флавій Аецій.
У шостому столітті, Імператор Юстиніан I відновлює стіни міста. У VII столітті під імператором Іраклієм і імператором Фокою місто було ще більше зміцнене. Дуросторум пережив слов'янські вторгнення. Місцеве населення Дуросторуму, що складається з фракійців, романізованих і еллінізованих популяцій, змішане з прото-болгарами і слов'янами, а місто називається Доростол або Друстар. У наступні роки і століття Доростол не був захоплений Візантією і знову повернувся до Болгарії.
В епоху Першого Болгарського царства за хана Омуртага був побудований Дунайський палац болгарських ханів. У 927 р. місто стало резиденцією першого болгарського патріарха Даміана. У 10 столітті східні Балкани були спустошені війнами між Болгарією, Візантією і Київською Руссю, а Доростол завоював, знищив і перебудував Іоанн І. Назву було змінено на Теодополіс на честь Теодора Стратилата, а між 11 і 12 століттями місто було адміністративним центром Візантійського Подунав'я. Першим стратегом центру Драстару стає Леон Саракінопул. В 1032 або 1036 р. печеніги спустошили і знищили місто. Дослідження показують, що до кінця XI століття наявність візантійського гарнізону, адміністрації та ремісників істотно не змінило етнічну картину, а тим більше культурний рівень цього змішаного населення.[7] Під час Другого Болгарського царства місто повернуло свою стару назву і є столичною резиденцією Феодора Святослава та Іванка Тертера.
Після турецького завоювання (1388 р.) Місто було міцно укріплене і стало столицею Сілістрського еялету, який включав північно-східну частину сучасної Болгарії, а також території з інших 4 сучасних країн: Північну Добруджу Румунії, а також області України та Молдови — Буджак (Південна Бессарабія — Бендери) та Єдісан (Південна Придністров'я від Одеси до Балти) майже все узбережжя Чорного моря, де домінували османи, між Стамбулом і Кримським ханством, включаючи всі прибережні міста між Варною та Очаковим.
Під час російсько-турецької війни 1828—1829 років місто було захоплене Росією і залишилося під її окупацією до 1833 року. Росіяни починають будувати церкву, яка залишається незавершеною, а також нові фортифікації, які вони потім знищують[8]
Після невдалої Балканської війни Сілістра була передана Румунії згідно з Бухарестським договором 1913 року.
У 1940 р Сілістра повертається до Болгарії.
У 1944 — 1945 рр місцеві жителі воювали проти нацистської Німеччини у складі Першої болгарської армії.
Під час соціалізмі Сілістра виросла як розвинене промислове та сільськогосподарське місто, як і більшість Добруджі.
Більшість населення Сілістри складається з православних християн.[джерело?]
Сілістряни також сповідують ісламську релігію в обох течіях — сунізм і шиїзм. У минулому суніти з Сілістри були власниками 17 мечетей.[джерело?] У 2014 році є дві — Мечеть Куршумлу і Нова Мечеть.
Мером міста Сілістра до травня 2016 року переобраний доктор Юліан Найденов.
Місто є місцем консульств з наступних країн:
У місті Сілістра сьогодні не так багато великих заводів. Місто сильно промислово розвинене, але з 2000 року багато великих підприємств були продані або закриті. Світова економічна криза 2009 року також вплинула на економіку і, зокрема, на великі підприємства міста. У 2011 році найбільший м'ясопереробний завод ВАТ «Меком» був закритий через величезні борги перед банками.
Основою місцевої економіки є сільське господарство, машинобудування, текстиль, меблі, продукти харчування та цегла.[9]
Сьогодні Сілістра розвиває машинобудівну та електротехнічну промисловість.[10] Працює добре відоме в минулому підприємство з касових апаратів і електронних «Оргтехніка». Зараз в компанії працює 200 чоловік. Промислова візитна картка Сілістри доповнюється машинобудівними підприємствами «Силома», ЗММ «Стомана», ТОВ «ТРАНКОМ-1» (виробництво металоконструкцій, вузлів, агрегатів та запасних частин для сільськогосподарських машин)[11]
Іншими розвиненими галузями є харчова та текстильна промисловість.[10] Одним з підприємств є «Каладан-Аракіс» — сушильний завод" у селі Пайсієво, де фрукти та овочі переробляються з усієї північно-східної Болгарії.
Добре розвитуний і представлений мережою маршрутів.
Залізнична лінія до Сілістри була відкрита 2 вересня 1974 року, коли була завершена остання ділянка лінії Альфатар-Сілістра (частина Самуїл-Сілістра). Водночас відкрився залізничний вокзал м. Сілістра.
Місто пов'язане з Русе і столицею прямим нічним поїздом.
28 листопада 2009 року між Сілістрою і Келераем почало працювати водне таксі як державно-приватне партнерство між муніципалітетами міст. Моторний човен перевозить до 7 пасажирів протягом 20 хвилин і працює за розкладом або на вимогу[12]
Будинок колишнього драматичного театру «Сава Доброплодні» був знову відкритий у 2014 році. Кінотеатр «Latona Cinema 3D», відкритий взимку 2014 року.
Щороку на святкуванні дня міста (14 вересня) відбувається заплив по Дунаю — від Сілістри до румунського берега.
Тут знаходиться одна з найцінніших у Європі давніх фресок 4-го століття. Сьогодні сліди стародавнього минулого виставлені в самому центрі міста в архітектурно-археологічному заповіднику «Дуросторум — Друстар — Сілістра».
На одному з найкрасивіших пагорбів поблизу Сілістри височить «Меджиді-Табія» — добре збережена турецька оборонна фортеця, що датується 1847 роком. Її унікальні підземні тунелі простягаються від пагорба до ключових місць на іншій стороні міста.
Сілістра — місто задавненого болгаро-румунського геополітичного конфлікту, яке неодноразово переходило з рук в руки. І царська, і комуністична Болгарія всіляко ретушували колишню румунську присутність, що істотно збіднило історичне обличчя Сілістри.
Тим не менше, у місті збереглися цікаві будівлі, зведені під час влади Румунії (1913—1918, 1919—1940). Серед них — офіс Доростольської православної митрополії (а також велике дерев'яне розп'яття румунських часів), житлові будинки в історичній частині міста в стилі молдавського модернізму та триповерховий будинок у стилі конструктивізму.
З часів турецької влади — старовинна кам'яна мечеть (недіюча). Перебуває в аварійному стані, всередині приміщення страждають настінні розписи. Унікальний зразок турецької сакральної архітектури був не в пошані ані в румунський період, ані в болгарський. Зрештою, височеньку мечеть у 1980-их роках оточили банальними житловими коробками.
Залишки оборонних споруд сілістринської фортеці, які зараз коректно вмонтовані у будівлю сучасного торговельного центру, На території міста також стародавня римська стіна.
Сілістра — побратим міста Хмельницький.
У 1990-их роках існував пасажирський річковий рейс «Ізмаїл - Сілістра» по Дунаю. Основна перевага — українські громадяни на шляху до Болгарії уникали проходження території Румунії. Завищені ціни на квитки та нерегулярність рейсу призвели до його закриття.
Зараз Сілістра — один із ключових пунктів на шляху українських туристів на морські курорти Болгарії та північної Греції. Тут працює поромна переправа через Дунай.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.