Слов'янська міфологія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Слов'я́нська міфоло́гія (мітоло́гія) — порядок міфологічного сприйняття та розуміння навколишнього світу, сукупність вірувань і культів на території розселення слов'янських народів. Більшістю дослідників прив'язується до ширшої індоєвропейської міфології.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2019) |
Найчастіше під слов'янською міфологією маються на увазі вірування дохристиянської епохи від початку II тис. до н. е. (час розпаду балто-слов'янської єдності) до офіційного затвердження християнства, що відбулося на землях слов'ян у X—XIV ст. Надалі язичництво та християнство утворили синкретичну релігію, в якій християнські світогляд і обрядовість поєднані з тутешніми звичаями; відповідно міфи того часу містять як язичницькі, так і християнські складові.
Слов'янська міфологія вирізняється нестачею вірогідних письмових джерел і великою кількістю усних фольклорних джерел, здебільшого зібраних у XIX ст. Їй властива різноманітність вірувань у духів, людей з надприродними силами, повір'їв, і обмежений пантеон (що зокрема відрізняє її від античної міфології). Хоча кожен слов'янський народ або культура мають власні міфології, в них наявні спільні складові, як-от сюжети, призначення персонажів, уявлення про світобудову. Це зумовлено почасти як спільним походженням і культурними взаємовпливами, так і схожістю природних і суспільних умов проживання давніх слов'ян.
Сучасна слов'янська міфологія представлена національними міфами, частково переробками стародавніх міфів; слугує основою для неоязичництва та мистецтва.