Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Солунське перемир'я (також відоме як Перемир'я у Болгарії) було укладено 29 вересня 1918 року на Болгарській мирній конференції, що проходила в Салоніках, Грецьке королівство. Перемир'я було укладено між Болгарським царством і Союзниками. Конференцію скликали за пропозицією Болгарії від 24 вересня, відповідно до якої Болгарське царство запропонувала припинити вогонь. Перемир'я завершило участь Болгарського царства у Першій світовій війні на боці Центральних держав.[1] Перемир'я набуло чинності 30 вересня опівдні; воно врегулювало процеси демобілізації й роззброєння болгарських збройних сил.
Серед підписантів перемир'я були: французький генерал Луї Франше д'Еспере — від імені Антанти; і комісія, призначена урядом Болгарського царства, що складалася з генерала Івана Лукова (член Генерального штабу Болгарської армії), Андрея Ляпчева (члена уряду), Симеона Радева (дипломата).
Умовою перемир'я було негайне припинення бойових дій Болгарської армії і її демобілізацію. Перемир'я зобов'язувало Болгарське царство залишити усі окуповані нею грецькі й сербські території; установлювало обмеження на розміри болгарської армії; вимагало від Болгарії повернути усе воєнне спорядження і техніку, захоплене Болгарським царством у грецького IV армійського корпусу під час болгарської окупації Східної Македонії 1916 року[2]. Документ залишався чинним до укладення остаточного мирного договору (Нейїський мирний договір).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.