Loading AI tools
село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сосулі́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Сосулівської сільської ради До села приєднано хутір Ружаківка.
село Сосулівка | |
---|---|
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Нагірянська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | XV ст. |
Населення | 1090 (на 1.01.2018)[1] |
Територія | 4,02 км² |
Площа | 1019 км² |
Поштовий індекс | 48579 |
Телефонний код | +380 +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′06″ пн. ш. 25°50′04″ сх. д.H G O |
Водойми | р. Серет |
Найближча залізнична станція | Сосулівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5 |
Карта | |
Мапа | |
|
За леґендою, назва села походить від того, що, повернувшись після нападу турецько-татарського війська, жителі побачили, що їхні помешкання вщент зруйновані; вирішили їх не відбудовувати, а поселились у долині, на місці, вкритому болотом і заростями. Оскільки нове село виникло на воді, а турецькою вода — «sos», його найменували Сосулівкою. Інша версія походження назви — від прізвища Сосуловський.
Розташоване на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 16 км від районного центру та 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.
Територія села була, найімовірніше, заселена на рубежі III — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.
Заснований населений пункт близько XV століття.
Після Люблінської унії (1569) частина Червоногородського повіту (з центром у Ягільниці) та землі Сосулівки були подаровані Станіславові Лянцкоронському. В спорудженні замку в Ягільниці брали участь селяни із Сосулівки.
Після початку Національно-визвольної революції українського народу в середині XVII ст. мешканці села радо вітали козацько-селянський загін, який ішов до замку Лянцкоронського, щоб захопити його.
Відомо, що 1775 р. у Сосулівці проживали 689 осіб.
За часів Австро-Угорщини у Сосулівці засновано школу (1881 р.), яка розміщувалась у хаті в центрі села, та філію товариства “Просвіта”. В 1903 р. читальню відвідували 65 осіб.
У ЦДІА (м. Львів) збереглися “Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка”, де зібрано більше півсотні документів (1900–1939 рр.).[3]
У селі в 1900 р. — 1290 жителів, 1910 — 1377, 1921 — 1255, 1931 — 1440; у 1921 — 257, 1931 — 301 двір.
В УПА воювали мешканці Сосулівки Ганна Богачук, Йосип Безпалько, Михайло і Теодозія Винничуки, Василь Гаджала, Григорій Галат, Василь Грабик, Олекса Дерій, Петро Лисий, Йосип Морквас, Степан Оріх, Михайло Погріщук, Олекса Рембаха, Ярослав Ризак, Михайло Римар, Володимир, Максим і Степан Сапіщуки, Володимир Юрків та інші.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
З 1 грудня 2020 року Сосулівка належить до Нагірянської сільської громади.[4]
У селі насипали могилу (1996) на пам'ять про бої УПА проти підрозділів НКДБ у квітні 1945 року. Споруджено:
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
1290 | 1377 | 1255 | 1440 | 1090 | 1061[1] |
Зафіксовано, що 1921 р. в Сосулівці проживали українці, поляки та євреї. Українці й поляки займалися сільським господарством, євреї — торгівлею, мали власні крамниці, а одна єврейська сім'я — млин. Селяни володіли землею, бідніші наймалися на роботу або працювали у фільварку (маєтку польського пана) — спочатку Янушевського, згодом — Жуковського.
В 1965 р. на подвір'ї сільського клубу побудований і відкритий бюст Т. Г. Шевченка. Будувався він силами колгоспу ім. Н. Крупської. Головою колгоспу був Шемлей Зеновій Іванович.
Нині працюють школа, ФАП, дитячий садочок «Журавлик»[9], бібліотека, клуб, фермерське господарство «Сосулівське», ПАП «Надрічне», ТзОВ «Тартак», ТзОВ «Тернопільскловироби», торгові заклади.
Володимир Сеньків (1954-2022) - український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень, правозахисник.[10]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.