Тартар
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Та́ртар (грец. Τάρταρος, Tartaros) — у давньогрецькій міфології є і божество, і місце в підземному світі.
Тартар | |
---|---|
Брати, сестри | Нікс |
У шлюбі з | Гея |
Діти | Тифон, Тельхіни, Colophonusd, Корідон[d], Єхидна, Effrad, Emphytusd і Енкелад |
Як божество це син Ефіра-повітря й Геї-землі, батько Тифона та Єхидни;
Як місце, то за уявленнями греків, це темна безодня в глибині космосу, нижче від Аїду. Тартар віддалений від поверхні землі так само як земля від неба: мідне ковадло летіло б туди від поверхні землі дев'ять днів (стільки, скільки з неба на землю). Він є одним з первинних об'єктів, які виникли з Хаосу.
За іншою міфічною версією, Тартар міститься під палацом Аїда. Тартар оточений потрійним шаром пітьми й мідним муром із мідною брамою, яку поставив Посейдон.
У Тартарі живе Нікс, він є місцем ув'язнення скинутого Кроноса й переможених титанів, яких охороняють сторукі велетні, діти Урана.
Згодом призначення Тартару змінилося: під ним стали розуміти віддалені місця Аїду, де караються грішники.
Тартар допомагав Зевсу у битві з його батьком