Тенгріанство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тенгріанство — сукупність язичницьких вірувань народів Степу: монголів, тюрків і тощо, заснованих на вірі в єдиного Творця світу (тюрк.Тенгрі), в тому чи іншому образі і під тими чи іншими іменами, невід'ємна частина тюркської міфології. Ймовірно виникла наприкінці 2-го — початку 1-го тисячоліття до Р.Х., але не пізніше 5-го — 3-го століття до Р.Х. Згадується у маньчжурських требниках, китайських літописах, арабських та іранських джерелах, фрагментах збережених давньтюркських рунічних і согдомовних пам'ятниках 6-го — 10-го століть. На кам'яних плитах у районі Верхнього Єнісею збереглися висічені зображення священнослужителів у довгому одязі з жезлами в руках. Малюнки вівтаря з чашею, що стоїть на ньому, дуже схожою на потир, зображають елементи релігійного обряду.
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (листопад 2017) |
В рамках основних монотеїстичних віровчень (християнство, іслам, юдаїзм) тенгріанство може розглядатись як віра в єдиного Бога, яку отримали перші люди, але удосконалена пізнішими людськими (язичницькими) домислами[уточнити].