Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, аби примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах[1][2].
Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни | |
---|---|
повітряна війна над Україною | |
Відсутність світла вночі після масованих ударів проти об'єктів критичної інфраструктури України добре помітна з супутника NASA, 24 листопада 2022 року | |
Місце атаки | Об'єкти критичної та цивільної інфраструктури на території України |
Мета атаки | схилити Україну до переговорів, підірвати українську промисловість та енергетичну систему |
Дата |
від вересня 2022 року |
Спосіб атаки | Регулярні масові обстріли крилатими та балістичними ракетами, іншими далекобійними ракетами, дронами-камікадзе |
Терористи | Збройні сили Росії |
Категорія у Вікісховищі |
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ та Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих та методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України.
За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна станом на кінець листопада 2022 року, російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд — аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції та електростанції, тощо[3].
На думку голови НЕК «Укренерго» та експертів у галузі енергетики задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики[4].
Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380[5][6].