Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фе́дір Григо́рович Заньковський (Занковський, Заньківський) (1723 — бл. 1802) — український військовик Гетьманщини та Російської імперії. Останній миргородський полковник (1771—1782), бригадир Російської імператорської армії (з 1783 року), поміщик.
Федір Заньковський | |||
| |||
---|---|---|---|
1771 — 1782 | |||
Попередник: | Федір Остроградський | ||
Наступник: | Посаду скасовано | ||
Народження: |
1723
Чигирин-Діброва, Лубенський полк, Гетьманщина | ||
Смерть: |
1802 Крутий Берег, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | ||
Країна: |
Гетьманщина → Російська імперія | ||
Релігія: | православний | ||
Шлюб: |
1) NN Остроградська; 2) NN Руновська | ||
Діти: | Анастасія, Варвара, Мотря |
Народився 1723 року в родині чигирин-дібровського сотника Лубенського полку Гетьманщини Григорія Юрійовича Заньковського (бл. 1690 — 1745). Мати — Марія, донька полтавського полковника Івана Черняка. Шляхетський рід Заньковських веде походження з території Великого князівства Литовського.
1743 року поступив на службу рейтаром до лейбгвардії Кінного полку Російської імператорської армії, що дислокувався в Петербурзі. 1747 повернувся на Гетьманщину у зв'язку зі смертю батька (загинув у поході проти османів). Вступив на службу до Війська Запорозького. 22 березня 1748 одержав чин бунчукового товариша.
З 1750 служив у Полтавській полковій рахунковій комісії. Мешкав у селі Крутий Берег у Першій Полтавській полковій сотні. 1771 призначений миргородським полковником після смерті Федора Остроградського. Брав участь у російсько-турецькій війні: відзначився при штурмі Перекопського валу у 1771, у боях на Кінбурнській косі та узбережжі Азовського моря у 1773.
Після анексії Гетьманщини Російською імперією 1782 продовжив службу у Миргородському карабінерному полку, що 1783 року був переформований у Сіверський карабінерний полк. 28 червня 1783 одержав військове звання бригадира. У 1788-1789 брав участь у черговій російсько-турецькій війні. 1789 пішов у відставку, склав духовний заповіт.
Помер близько 1802 року у селі Крутий Берег. До наших днів збереглися руїни садиби кінця XVIII століття, де мешкав колишній полковник (садиба Заньковських-Дублянських, сучасна місцевість Крутий Берег у Полтаві).
Станом на 1752 рік мав володіння у Першій Полтавській полковій сотні — 43 двори і 3 бездвірні хати. 1755 збудував млин на крутоберезькій греблі під Полтавою разом із бунчуковим товаришем Іваном Богдановичем.
Станом на 1788 мав 1215 душ підданих чоловічої статі у Миргородському повіті Київського намісництва, Полтавському, Олександрійському та Костянтиноградському повітах Катеринославського намісництва.
1756 одружився з донькою бунчукового товариша Івана Остроградського. Після смерті тестя у 1757 вів тяжби за спадкове майно Остроградських зі своїми шваґрами Іваном і Володимиром. Другим шлюбом був одружений з донькою полтавського полкового обозного Андрія Руновського.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.