Фурія (БпЛА)
Український розвідувальний БПЛА / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Фурія (БПЛА)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».
БпЛА А1-СМ «Фурія» | |
---|---|
А1-СМ | |
Призначення: | Літак-розвідник |
Перший політ: | травень 2014 |
Прийнятий на озброєння: | 9 квітня 2020[1] |
Період використання: | 2014–дотепер |
На озброєнні у: |
Національна гвардія Збройні сили України Служба безпеки України |
Виробник: | ТОВ «Науково-виробниче підприємство „Атлон Авіа“» |
Всього збудовано: | 400 |
Модифікації: | А1-С, А1-СМ, КС-1 |
Крейсерська швидкість: | 65 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 130 км/год |
Бойовий радіус: | 50 км |
Тривалість польоту: | 3 год |
Розмах крила: | 2 м |
Максимальна злітна: | 6 кг |
| |
Фурія (БпЛА) у Вікісховищі |
Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.
З 2014 року безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[2]
З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань[1].