Loading AI tools
ботанік, протозоолог і бактеріолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лев Семе́нович Ценко́вський (*1 (13) жовтня 1822, Варшава — †25 вересня (7 жовтня) 1887, Ляйпциґ) — польсько-український ботанік, протозоолог і бактеріолог, який жив і працював в Україні. У міжнародній науковій літературі знаний як: Lev Semenovich Cienkowski. Засновник першої школи вітчизняних мікробіологів.
Лев Семенович Ценковський | |
---|---|
пол. Leon Cienkowski | |
Ім'я при народженні | пол. Leon Cienkowski |
Псевдоніми | Cienk |
Народився | 1 (13) жовтня 1822 Варшава, Російська імперія |
Помер | 25 вересня (7 жовтня) 1887 (64 роки) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх |
Країна | Королівство Польське |
Національність | Польща |
Діяльність | зоолог, ботанік, мікробіолог, біолог |
Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
Галузь | мікологія, водорості |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет Імператорський Харківський університет |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор ботаніки |
Відомі учні | Шалашников Олександр Петрович[1] Eduard Brandtd |
Аспіранти, докторанти | Мечников Ілля Ілліч Фамінцин Андрій Сергійовичd |
Членство | Петербурзька академія наук Society of German Natural Scientists and Physiciansd |
Нагороди | |
Ценковський Лев Семенович у Вікісховищі |
Від 1839 року жив і працював у Російській імперії, від 1865 року — в Україні: у 1865—1871 роках професор Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в Одесі, від 1871 року — Харківського університету). Член-кореспондент Петербурзької АН в 1881 р. Заснував при Харківському ветеринарному інституті (разом з А. С. Раєвським) ветеринарну бактеріологічну станцію, де виготовлялись вакцини проти сибірки.
Народився 13 жовтня 1822 року у Варшаві, в українсько-польській родині. Середню освіту здобув у Варшавській губернській гімназії, яку закінчив у 1839 році. Далі його відправили до Петербурга як стипендіата Царства Польського. Там Ценковський вступив на математичне відділення Петербурзького університету. У 1844 році Ценковський закінчив курс університету зі ступенем кандидата природничих наук. Залишився на катедрі, де за два роки отримав ступінь магістра, захистивши дисертацію «Кілька фактів із історії розвитку хвойних рослин».
У 1850-му Лев Семенович обійняв посаду професора катедри природничих наук в Демидівському ліцеї, де пропрацював п'ять років. Потім вчений перейшов на катедру ботаніки при Санкт-Петербурзькому виші. У 1851 році захистив дисертацію й отримав докторське звання.[2]
У 1847 році Ценковського запросили взяти участь в експедиції до Судану і Білого Нілу. За два роки він зібрав багатий матеріал з флори і фауни Судану. Результати роботи були надруковані у «Георгафічних відомостях»(1850) та у Gazeta Warszawska(1853).[3]
У 1865-му в Одесі відкрився Новоросійський університет (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Ценковського запросили до вишу професором ботаніки. Там він взяв участь у заснуванні новоросійського товариства дослідників природи та створення севастопольської біологічної станції — першої на території Російської імперії і третьої в Европі морської біологічної станції.[2]
У цей період він започаткував дослідження в галузі мікробіології, заклав наукові напрямки, що знайшли свій розвиток у дослідах: професора ботаніки Ф. М. Каменського — процес симбіозу грибів із вищими рослинами; професора ботаніки Ф. М. Породка — фізіологія мікроорганізмів, бродіння дріжджів.[3]
Ценковський перший створив справжню наукову ботанічну лабораторію з широким застосуванням мікроскопії. Вивчаючи найпростіші форми на межі рослин і тварин, він основну увагу, як природодослідник з широким біологічним кругозором, звертав не тільки на їх морфологію, а й, головне, на еволюцію розвитку. Л. С. Ценковський був переконаним прибічником еволюційних поглядів ще до появи «Походження видів» Ч. Дарвіна. Він описав 43 нові види мікроорганізмів, його праці мали велике значення для розвитку агрономії, ветеринарії і медицини.
Ценковський — один із засновників онтогенетичної методи вивчення нижчих рослин і нижчих тварин, на підставі якої він зробив висновок про єдність рослинного і тваринного світу.
У 1881 роках вакцину проти сибірки виготовив Пастер. Патент на спосіб її виготовлення придбала торговельна фірма. Коли в 1882 році Ценковський приїхав до Парижа, щоб ознайомитися із способом виготовлення протисибіркової вакцини, йому в цьому було відмовлено. Повернувшись на батьківщину, Ценковський, не маючи ніякої підтримки від уряду, у вкрай несприятливих умовах створив лабораторію на задвірках Харківського ветеринарного інституту. Після наполегливої творчої роботи (за підтримки Олександра Шалашникова) він винайшов оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки, більш дійової, ніж виготовленої за методом Пастера. Спосіб виготовлення протисибіркової вакцини за Ценковський, з деякими змінами, застосовується й тепер. Сприяв організації пастерівської станції у Харкові (1887). За наукову працю назвали «українським Пастером»[4]
Ценковський винайшов багато нових організмів. Як зразок:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.