Частка (мовознавство)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ча́стка (лат. particula — «частка», «частинка») — незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів. Членом речення не виступає.
В українській мові термін «частка» з'являється тільки у 1926 році (як калька з partikula), закріпив його «Український правопис». Також існує легенда, що колись всі частки були «приклеєні» до інших слів, але потім їх відділили і з того часу вони стали просто частками[джерело?].
Частки класифікуються за роллю в слові і в реченні на:
Частка | Похідні слова |
---|---|
ні (ані) | ніхто, ніде, ніякий, нічий, аніскільки |
не | невеселий, недалеко, неабиякий |
де | дещо, деколи, деякий |
аби | абихто, абикотрий |
чи | чимало |
сь | щось, кудись, чомусь, якогось, якийсь |
будь | будь-який, будь-де |
небудь | хто-небудь, де-небудь |
казна | казна-скільки, казна-коли |
хтозна | хтозна-де, хтозна-чий |
Класифікація | Частка | Пояснення | Приклад |
---|---|---|---|
Формотворчі | би (б) | утворюють умовний спосіб дієслів. | сказав би, зробила б |
хай, нехай | утворюють наказовий спосіб дієслів | хай радіє, нехай прийдуть | |
ся, сь | утворюють зворотну форму дієслова | сміється, знайшовся | |
був, була, було | утворюють форму давноминулого часу | пригадав би, прийгла була,
набридло було | |
най, що, як | утворюють найвищий ступінь порівняння
прикметників і прислівників |
найкращий, щонайменший,
якнайвище | |
Словотворчі | будь, небудь, казна, хтозна, бозна, аби, де, чи, що, як, би, б, же, ж, -сь | утоворюють нові слова | будь-як, абищо, хто-небудь,
колись, щодня, якраз, чимало, казна-де, мовби, щоб |
Заперечні | не, ні, ані | заперечують висловлене | не треба, ні про що, аніскільки |
Модальні | питальні:
чи, хіба, невже |
служать для оформлення запитання | Чи справді так було, чи, може,
хтось збрехав? (Л. Глібов). |
стверджувальні:
так, еге, еге ж, атож, аякже, авжеж |
уживаються для підсилення висловленого
стверджування |
Так, я хочу крізь сльози сміятися… (Л. Українка). | |
означальні:
якраз, саме, справді, точно, власне, рівно, буквально |
увиразнюють значення слів | Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався
з каштанів білий цвіт (Л. Українка). | |
вказівні:
от, це, ось, оце, то, ота, он, ген |
додаткові вказівки на предмет, дію, місце | Онде балочка весело, в ній хороші красні села (Л. Українка). | |
власне модальні:
мов, мовляв, мабуть, ніби, навряд, навряд чи, наче, мовбито, ледве чи, ба, ой, ну й |
надають певного емоційно-оцінного забарвлення
висловлення (сумнів, невпевненість, впевненість) |
Потоваришевали вона ледве чи не з першої зустрі-
чі. Приголомшлива звістка наче скидалася на правду. | |
кількісні:
приблизно, майже, чи не, мало не, трохи не |
вказують на кількість | Цього клятого цапа побоювалося чи не півсела. | |
спонукальні:
годі, бодай, -бо, -но, давай |
спонукають до дії | Біжи-но швидше, запізнюєшся!
Годі балачок, берімося до роботи! | |
видільні:
навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), лишень, аж, таки |
виділення окремих слів, посилення їх значення | Тоді, як, Господь, святая на землю правда прилетить,
хоч на годиночку спочить… (Т. Шевченко). |
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.