А́вгуст-Лю́двіг фон Шле́цер (нім. August Ludwig von Schlözer; 5 липня 1735 9 вересня 1809) німецький історик, публіцист і статистик. Започаткував критичне вивчення історії Русі та Росії. Представник Геттінгенської історичної школи.

Коротка інформація Август Людвіг Шлецер, нім. August Ludwig Schlözer ...
Август Людвіг Шлецер
нім. August Ludwig Schlözer
Thumb
Народився5 липня 1735(1735-07-05)[1][2][3] або 5 (16) липня 1735[4]
Кірхберг-ан-дер-Ягст, Район Швебіш-Галль, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Помер9 вересня 1809(1809-09-09)[1][2][3] (74 роки) або 9 (21) вересня 1809[4] (74 роки)
Геттінген, Королівство Вестфалія[5]
КраїнаHohenlohe-Kirchbergd
Діяльністьматематик, історик, викладач університету, журналіст, статистик
Галузьісторія
Alma materУніверситет Уппсала
ВчителіJohann David Michaelisd
Відомі учніChristian Jakob Krausd
Знання мовнімецька[6][7], латина[6] і російська[6]
ЗакладГеттінгенський університет
ЧленствоШведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Російська академія наук і Петербурзька академія наук
БатькоJohann Georg Friedrich Schlözerd
У шлюбі зCaroline Friederike von Schlözerd
ДітиDorothea von Rodde-Schlözerd, Christian von Schlözerd, Karl Schlözerd і Ludwig von Schlözerd
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня
Закрити

Життєпис

Народився в місті Гагштадт (нині Кірхберг-ан-дер-Ягст), Вюртемберг. Походив з родини лютеранських пасторів.

Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті (17511754) та історію в Геттінгенському університеті (17541755).

Опанував давньоскандинавську і готську мови, перебуваючи у Швеції (17551759).

На запрошення Герарда Міллера приїхав до Російської імперії (1761). У 17611767 працював у Петербурзькій академії наук.

Завдяки Кирилу Розумовському отримав посаду ад'юнкта (1762). За наказом імператриці Катерини II став почесним членом Петербурзької академії наук (1765), професором з історії Росії.

Був одним із авторів «норманської теорії». Вів наукову полеміку з Михайлом Ломоносовим, сприяв публікації «Історії Російської» Василя Татищева. Виступав проти поділу народів на «історичні» й «неісторичні».

1767 року обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук; того ж року повернувся до Німеччини, оселився в Геттінгені. Обіймав посаду професора Геттінгенського університету, викладав історію та статистику.

Його вважають основоположником принципу поділу народів за мовами, а не за біблійними чи античними принципами[8]. Член Товариства історії і старожитностей російських (1804).

Праці

Шлецер — автор робіт з давньоруської граматики, історії, палеографії. Основна праця — «Нестор. Руські літописи давньослов'янською мовою, звірені, перекладені та пояснені А. Л. Шльоцером» (т.1-5, Геттінген, 1802-09; рос. видання СПб., 1808). В останні роки діяльності визнав і доводив автентичність «Слова о полку Ігоревім». Праці Шлецера мали великий науковий резонанс у російській та українській історіографії другої пол. 18-20 ст. Праці з історії Руси — «Probe russischer Annalen» (1768), «Nestor. Russische Annalen in ihrer slawonischen Grundsprache verglichen, übersetzt und erklärt», I — V (18021809), перекладені на російську мову і видані Язиковим (І — III) 18091819.

Написав прижиттєву (стосовно І. Котляревського) рецензію на перше видання «Енеїди» 1798 р.[9][10]

Примітки

Джерела

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.