Юридичний акт
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Юридичний акт — акт-волевиявлення (рішення) суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).
Наслідком неприпустимої для юридичної науки термінологічної неохайності у вигляді ототожнення юридичних актів з їхнім різновидом — правовими актами — є й відсутність у вітчизняній літературі загального наукового поняття юридичного акта. У правових актах, що домінують над юридичними, найповніше й найконцентрованіше втілюється принцип усезагальної справедливості. Теорія правових актів доволі докладно розроблена юридичною наукою. Зокрема, означено їхню систему та ієрархічну супідрядність, проведено поділ на види. Крім того, тільки правові акти містять норми права.
С. С. Алексєєв сформулював три значення терміна юридичний акт:
— дію поведінку, як правило правомірну, тобто юридичний факт, що є підставою для тих чи інших правових наслідків.
— результат правомірної дії, тобто юридично значущий змістовний елемент правової системи юридична норма, індивідуальний припис, акт автономного регулювання, що увійшов у правову тканину внаслідок правотворчої владної індивідуально-правової або автономної діяльності суб'єктів.
— юридичний документ, тобто зовнішньо словесно-документально оформлене вираження волі, що закріплює правомірну поведінку і її результат.