Акролеїн
хімічна сполука / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Акролеїн?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Акролеї́н або акри́ловий альдегі́д (від лат. acer, acris — «гострий» і oleum — «олія», рос. акролеин, англ. acrolein, нім. Akrolein, Propenal) — С3Н4О або СН2=СНСНО, органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв'язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонку очей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі за неї і добре розчиняються у воді. Легкозаймиста; добре розчиняється в органічних розчинниках; розчинність у воді 40 г в 100 мл. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу — діакрил. Для стабілізації акролеїну додають гідрохінон. На повітрі акролеїн окиснюється в пропенову кислоту.
Акролеїн | |
---|---|
Скелетна формула акролеїну |
|
Назва за IUPAC | Проп-2-еналь |
Інші назви | пропеналь, акриловий альдегід, алілальдегід, етиленальдегід |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 107-02-8 |
PubChem | 7847 |
Номер EINECS | 203-453-4 |
KEGG | C01471 |
Назва MeSH | D02.047.122 |
ChEBI | CHEBI:15368 |
RTECS | AS1050000 |
SMILES | O=CC=C |
InChI | 1S/C3H4O/c1-2-3-4/h2-3H,1H2 |
Номер Бельштейна | 741856 |
Властивості | |
Молекулярна формула | С3Н4O |
Молярна маса | 56,06 г/моль |
Молекулярна маса | 56 а. о. м. |
Зовнішній вигляд | Безбарвна або жовтувата рідина |
Запах | подразнюючий |
Густина | 838,9 кг/м³ |
Тпл | −86,95 °C |
Ткип | 52,69 °C |
Розчинність (вода) | Значна (> 10%) |
Показник заломлення (nD) | 1,4017 |
В'язкість | 0,393 сП (при 20 °С) |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-17,79 ккал/моль |
Ст. ентальпія згоряння ΔcH 298 |
6,95 ккал/г |
Теплоємність, c p |
0,511 ккал/(г · °С) |
Небезпеки | |
ГДК (Україна) | 0,2 мг/м³ |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | -25 °C |
Вибухові границі | 2,8—31% |
Пов'язані речовини | |
Пов'язані речовини | 2-Бутеналь |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
У період між 1980 та початком 1990-х років промислове виробництво акролеїну в різних країнах світу становило: США — від 27 до 35 тисяч тонн/рік, Японія (діє кілька виробництв) — близько 20 тисяч тонн/рік, Європейський Союз (виробляється у Франції і Німеччині) — від 60 тисяч тонн/рік, Росія — 10,5 тисяч тонн/рік (станом на 1994 рік)[1].
В атмосферу акролеїн надходить у вигляді вихлопних газів дизельних двигунів; утворюється при термічному розкладі жирів. Гранично допустима концентрація акролеїну — 0,2 мг/м³. Десятихвилинне перебування в атмосфері, яка містить 0,014% акролеїну, для людини смертельне.
Акролеїн застосовують переважно у виготовленні фармацевтичних препаратів та парфумерії для виготовлення ароматизаторів[2].