Власний рух
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вла́сний рух (світила) — кутове зміщення видимого розташування світила на небесній сфері, пов'язане із його рухом відносно Сонячної системи. Отже, власний рух не зовсім «власний» (тобто, притаманний саме якій-небудь зорі), оскільки до нього включається й компонента, обумовлена рухом Сонця.
Слід зазначити, що власного руху не стосуються періодичні зміни координат зір, які зумовлено рухом планети Земля. Це явища прецесії, нутації, аберації світла та паралаксу. Більшість із них було вивчено астрономами XVIII—XIX сторіччя (від Джеймса Бредлі до Фрідріха-Вільгельма Бесселя) і визначено сталі цих фундаментальних в астрономії величин. Вони визначають перетворення спостережних координат до деяких усереднених у екваторіальній системі координат відповідної епохи, що не залежать від руху нашої планети.
1997 року Міжнародний астрономічний союз ухвалив міжнародну небесну систему координат як новий стандарт. У цій системі початком відліку є барицентр сонячної системи, отже, рух Землі не впливає на визначення міжнародних небесних координат (за визначенням).