Конкурс імені королеви Єлизавети
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конкурс імені королеви Єлизавети — конкурс академічних музикантів, що відбувається у Брюсселі з 1951 року. Названий на честь королеви Бельгії Єлизавети, що патронувала його створення. Конкурс уважається продовженням Конкурсу імені Ізаї, що проводився в 1937-1938 роках.
Конкурс імені королеви Єлизавети | |
Дата створення / заснування | 1937 |
---|---|
Названо на честь | Ежен Ізаї і Єлизавета Баварська |
Засновник | Єлизавета Баварська |
Голова | Jan Huyghebaertd[1] |
Член правління | Bert De Graeved |
Країна | Бельгія |
Адміністративна одиниця | Брюссель |
Кількість підписників у соціальних мережах | 31 500 ± 99[2] |
Офіційний сайт(англ.)(нід.)(фр.) |
Спочатку конкурс проводився у трьох номінаціях раз на чотири роки, серед скрипалів, піаністів і композиторів. У 1951 року змагалися скрипалі, в 1952 році піаністи, а в 1953 році композитори, четвертий рік був вільний, а потім цикл починався заново. Надалі ця регулярність була порушена, а в 1988 році була додана четверта номінація — академічний вокал. Особливістю виконавських конкурсів є те, що в півфіналі й/або фіналі для виконання всім конкурсантам пропонується твір бельгійського композитора (часто — відібраний на загальнонаціональному конкурсі композиторів).
У різні роки серед членів журі були такі видатні музиканти, як скрипалі Жак Тібо, Давид Ойстрах, Ієгуді Менухін, Артюр Грюмьо, Айзек Стерн, Ґідон Кремер, піанисти Робер Касадесюс, Артур Рубінштейн, Еміль Гілельс, Яків Флієр, Яків Зак, Лазар Берман, композитори Франсіс Пуленк, Богуслав Мартіну, Едісон Денисов, вокалісти Ірина Архипова, Євген Нестеренко, Джоан Сазерленд.
У фортепіанній і скрипковій номінаціях Конкурс королеви Єлизавети був відзначений значними успіхами радянської виконавської школи. Цікаво, що багато радянських переможців конкурсу надалі емігрували в Бельгію.