Кровохаркання
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кровоха́ркання (лат. haemoptoѐ[1], англ. Hemoptysis) — кашель з виділенням мокротиння, який містить у собі згустки крові, або відхаркування крові.
Кровохаркання Класифікація та зовнішні ресурси | ||
МКХ-10 | R04.2 | |
---|---|---|
DiseasesDB | 5578 | |
MedlinePlus | 003073 | |
MeSH | C08.381.348 |
Кровохаркання є одним із найтиповіших симптомів легеневої кровотечі, у клінічній медицині ці два терміни є синонімами.[2]
Причиною кровохаркання частіше бувають зміни в легенях туберкульозного характеру, а з нетуберкульозних уражень — пневмонії (крупозна, вірусно-геморагічна), бронхоектази, пухлини легенів (первинні або метастатичні), застій в легенях (недостатність серця — вади серця), судинні ураження бронхів і легенів — емболії гілочок легеневої артерії, тромбози, васкуліти (останні нерідко ревматичної природи), хвороби крові. Кровохаркання може бути вираженням геморагічного синдрому (геморагічний діатез, синдром Рандю-Ослера, вузликовий періартеріїт). Кровохаркання може бути ознакою паразитарних захворювань легенів (ехінокок легенів, аскаридоз, парагонімоз, стронгілоїдоз). Професійні захворювання (силікоз, силікатоз).
Псевдокровохаркання — це кровохаркання, але джерелом кровотечі можуть бути судини порожнини носа, носоглотки, ротової порожнини. Кров темна, не пов'язана з кашлем і не змішана з мокротинням.