Ліро-епос
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ліро-епос[1][2] (грец. lyra ― струнний щипковий інструмент і грец. epos ― слово, оповідання, епічний вірш) ― проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу та лірики Він притаманний художнім творам, в яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням. Епічне начало виражено у сюжетності та об'єктивно-наративних принципах зображення, а ліричне начало ― у віршованій формі та суб'єктивній, емоційній експресії, що демонструє ставлення автора до зображеного.
Цей термін запровадили романтики Дж. Г. Байрон, П. Б. Шеллі, А. де Віньї, А. Міцкевич, Ю. Словацький та ін.