Моральність
реальні моральні відносини людей / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Моральність?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Моральність — «те, що є в конкретному вчинку, стосунках, ставленні тощо»; відповідність поведінки людей нормам моралі;[1][2] реальна діяльність і поведінка людей у співвідношенні з принципами, нормами і правилами моралі, реальні моральні відносини людей.[3] Моральність стосується практики індивідуальної та масової поведінки і стосунків, діяльності спрямованої на найвищі, загальнолюдські цінності. Адже суб'єкт індивідуальної моралі керується самостійно сформованими етичними принципами, своїм розумінням прав людини, справедливого суспільного устрою тощо, неповністю враховує ситуацію і негативні наслідки своїх дій. Совість, як моральне переживання передусім є особистісною оцінкою фактів, виразником нашого суб'єктивного ставлення до явища, яке морально оцінюється.[4] Емоційно-чуттєвий рівень пов'язаний з особистісними реакціями.[5] Совість співвідноситься з моральністю, адже моральність є соціально обумовленою. Моральність це реалізація раціональної самосвідомості самим собою. Моральність — це вимір, який визначає поведінку людини, її ставлення до суспільства, містить внутрішню потребу особистості здійснювати моральні дії та вчинки. Моральна складова цінностей має важливе значення, значуща для будь-якої особистості, для груп і суспільства в цілому, оскільки майбутнє є тільки у тих суспільств, де поважаються людська гідність і права особи, де вони захищені як законом, так і загальною моральністю суспільства.[6] Розрив між мораллю і моральністю свідчить про кризовий стан суспільства.[7] Гюстав Ле Бон писав, що «від рівня моральності залежить велич народу».[8]
У просторі життєвого світу словесні чи навіть інтонаційні оцінки близьких інколи ранять тяжче, ніж справжні тілесні ушкодження, і очевидно, що одиницею виміру психологічного простору є взаємини, стосунки, ставлення, відносини, які відтворюють особистісні рубежі, моральнісні кордони.[6] Навіть у спілкуванні з друзями є межі відкритості, тому в дружньому спілкуванні потрібен відповідний такт.[10] Навіть у "спілкуванні" із самим собою кожна людина (в більшій чи меншій мірі) розкривається не повністю — щось приховує від самої себе навмисне чи ненавмисне.[10]
Поняття «моральність» стосується результату абстрагувальної діяльності мислення — уявного виділення властивостей й відношень явищ і зв'язків між ними, для ізольованого їх уявлення від тих явищ, з якими вони дійсно нерозривно пов'язані, — для розкриття сутності досліджуваного об'єкта, виділення у ньому сутнісних сторін, для всебічного аналізу.[11] В результаті абстрагування відбувається виділення найбільш важливого в явищах, щоб відволіктися від останнього (тобто, явища) як несуттєвого, і реалізація наступної можливості абстрагування — коли один об'єкт замінюється іншим, котрий виступає «моделлю» першого.[11]