Свинцеві роки (Італія)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Свинце́ві роки́ (Свинцеві сімдесяті, італ. Anni di piombo) — період італійської соціального та політичного життя з кінця 1960-х по початок 1980-х років, що запам'яталися розгулом вуличного насильства та протистоянням ультраправих і ультралівих[16]
Свинцеві роки | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Холодна війна | ||||||||
Наслідки теракту на залізничній станції в Болоньї в серпні 1980 року, в результаті якого загинуло 85 людей. | ||||||||
| ||||||||
Сторони | ||||||||
Уряд Італії
|
Ультраліві: Червоні бригади |
Ультраправі: Ordine Nuovo | ||||||
Загалом загиблих (вкл. з цивільними): 428 + близько 2000 фізичних та психологічних травмованих[15] |
Історія Італії | |
---|---|
| |
Стародавній світ | |
Доісторична Італія | |
Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
Остготське королівство (V—VI ст.) | |
Середньовіччя | |
Середньовічна Італія | |
Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
Лангобардське королівство (568—774) | |
Середньовічне Італійське королівство | |
Іслам та нормани у південній Італії | |
Морські республіки та Італійські міста-держави | |
Новий час | |
Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
Італійські війни (1494—1559) | |
Італія у нові часи (1559—1814) | |
Рісорджименто (1815—1861) | |
Нова історія | |
Італійське королівство (1861–1945) | |
Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
Новітня історія Італії (1945—теперішній час) | |
Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
Окремі теми | |
Історичні держави Італії | |
Військова історія Італії | |
Економічна історія Італії | |
Генетична історія Італії | |
Виборча історія | |
Історія моди в Італії | |
Поштова історія | |
Залізнична історія | |
Історія грошей в Італії | |
Історія музики в Італії | |
Портал «Італія»
|
Свинцеві роки зазвичай вважаються розпочатими після страйків «Гарячої осені», починаючи з 1969 року; смерті поліцейського Антоніо Аннаруммі в листопаді 1969 року; теракту на П'яцца Фонтана в грудні того ж року, в якому загинуло 17 осіб і здійсненому правими терористами в Мілані; і смерті лівого анархістського працівника Джузеппе Пінеллі, який перебував під вартою в поліції[17].