Тевриски
етнічна група / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Тевриски?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Тевриски (лат. Taurisci) — кельтське плем'я, яке складалось з кількох родів, які жили на півночі сьогоднішньої Словенії (Крайна) до приходу римлян (бл. 200 р. до н. е.)[1]. До них також належав народ «амбісонтів» (лат. Ambisonti)[джерело?]. За словами Плінія Старшого, ці люди також відомі як норики (лат. Norici)[2][3].
Згідно з «Повістю врем'яних літ» від XII століття нашої ери[4]:
... Після поділу народів взяли сини Сима східні країни, а сини Хама - південні країни, Яфетові ж взяли захід і північні країни. Від цих же сімдесяти і двох мова виникла і народ слов'янський, від племені Яфета - так звані норики, які і є суть слов'яни. |
Відповідно до Плінія Старшого близько 350 року до н. е. після перетину річки Дунай (гирла Чорного моря) тевриски (норики) з Галлії мігрували на північ «Norian»: сучасна Східна Баварія, північна частина провінції Зальцбургу Австрії[5].
Припускалося, що в 218—201 рр. до н. е. тевриски (норики) мігрували за Карпатські гори, до регіону річок Дністер, Буг, Прут у басейн Чорного моря (див. «таври», «тиверці»)[6].
Маючи ж походження як кельто-лігурійське теврини (Taurini), тевриски зупинилися на верхній річці Сава після їх поразки в битві Теламон в 225 р. до н. е.. Слідом за бойї вони мігрували в Північну Італію та Адріатичне узбережжя. Грецьким літописцем Полібієм (бл. 203—120 до н. е.) згадується видобуток теврисками золота в області Аквілеї.
Перший контакт між народами Норику з теврисками відбувся в 183 році до нашої ери, коли це плем'я з'явилися в районі, де два роки по тому влаштовано римську колонію Аквілєї, з будуванням свого Опідуму. Римляни, які вбачали в цьому акт втручання в політику на римських теренах Падани, тому посилали консула Маркус Клавдій Марцелл з легіоном, щоб вигнати їх. Тевриски теж відрядили послів, і цей акт вважався ознакою дружби, що визначило наступні відносини добросусідства (взаємне розміщення) між народами.
У 178 р. до н. е. тевриски надали забезпечення римлянам союзницьким контингентом у 3000 воїнів на Істрії проти япідів та лібурнів. Хоча в той час деякі з них (біля Врхники) воювали в 129 р. до н. е. з консулом Гаєм Семпронієм Тудітаном та племенем карнів[7], що відображено на Тріумфальній арці[8].
З військами Римської республіки вони зазнали поразки від вторгнення німецьких кімврів (Cimbri) і тевтонів в битві в Нореї в 113—112 р. до н. е..
Тавриски знову стали перед проблемою пошуку землі, де вони могли б оселитися назавжди через загрозу німецьких племен. Гай Марій не міг отримати перемогу для усунення проблеми і в 102—101 роки до н. е..
Близько 60 року до н. е. були представлені поряд з теврисками їх союзники кельтські бойї, цар даків Беребіста, про що свідчить і Страбон[9]. Кінцевим результатом стало те, що деякі з племені теврисків мігрували на схід Європи, до західних кордонів царства Беребісти, у долину річки Тиси до басейну Чорного моря (див. «таври», «тиверці»); у той же час частина бойїв мігрували до Богемії (на північ Чехії), а інша частина племені — на південь міста Норика (Ноймаркт)[10], а потім на землі гельветів.
У 16 р. до н. е. вторглися в Істрію деякі племена Паннонії і Норіку теврисками, чим створили передумови для анексії південного Норіку на чолі з Публієм Сілієм Нервою[11]. Він узяв так вся область навколо Цельє і Каринтії, де були знайдені півтора століття раніше копалини золоті[12].
Гай Веллей Патеркул свідчив під час кампанії Тіберія 6 року н. е. проти маркоманів з їх вождем Марободом, в похідному таборі Карнунту (де був розміщений 4 римський легіон), на кордоні з сусіднім «Regnum Норік»[13], до правління Клавдія. Близько 50 року н. е. північна частина Норіку була остаточно приєднана до складу Римської імперії: імперські кордони «лімес» включали всю територію на північ від Альп й береги річки Дунай народу теврисків.
Особистість теврисків і нориків ще не остаточно встановлено: за словами угорського історика Ґеза Алфелді, норики були одним плем'ям федерації теврисків, у той час визначено нориків як кельтів (нім. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde), що частина яких оселилася в Regnum Noricum, що в сучасній Каринтії, тевриски стали південно-східним сусідом для інших. Інші тевриски оселилися в регіоні Паннонія на південному-сході Крайни, на південному заході жили япіди, іллірійські племена, і карни, племена адріатичних венетів.