Шестикутник
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
В геометрії шестику́тник — планіметрична фігура, многокутник, що має шість сторін, шість вершин та шість кутів.
Шестикутник | |
Попередник | п'ятикутник |
---|---|
Наступник | семикутник |
Має вершину фігуру | відрізок |
Грань політопа | ребро |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Шестикутник у Вікісховищі |
Також можливе альтернативне визначення:
Шестику́тник — це частина площини, обмежена простою замкнутою ламаною, яка містить шість ланок (має шість кутів). [1] Вона складається з шести точок (вершин шестикутника), послідовно з'єднаних шістьма відрізками (сторони або ребра шестикутника). При цьому жодні три з даних точок не повинні лежати на одній прямій.
Шестикутник позначають, записуючи послідовно його вершини. Наприклад, так: ABCDЕF.
Вершини шестикутника називаються сусідніми, якщо вони є кінцями однієї з його сторін. Відрізки, що сполучають несусідні вершини шестикутника, називаються його діагоналями.
Сторони шестикутника, що виходять з однієї вершини, називаються сусідніми сторонами.
Шестикутник може бути простим (без самоперетинів; може бути опуклим та вгнутим) або схрещеним[en](з самоперетином). Також існують просторові шестикутники (якщо вищезгадана ламана знаходиться не в площині, а в просторі).
Сума довжин усіх сторін шестикутника називається периметром.
Сума внутрішніх кутів простого шестикутника дорівнює 720°.