| imperfective aspect |
| infinitive |
звинува́чувати, звинува́чувать
zvynuváčuvaty, zvynuváčuvatʹ |
| participles |
present tense |
past tense |
| active |
— |
— |
| passive |
— |
звинува́чуваний
zvynuváčuvanyj
impersonal: звинува́чувано
zvynuváčuvano |
| adverbial |
звинува́чуючи
zvynuváčujučy |
звинува́чувавши
zvynuváčuvavšy |
|
present tense |
future tense |
1st singular
я |
звинува́чую
zvynuváčuju |
бу́ду звинува́чувати, бу́ду звинува́чувать, звинува́чуватиму
búdu zvynuváčuvaty, búdu zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatymu |
2nd singular
ти |
звинува́чуєш
zvynuváčuješ |
бу́деш звинува́чувати, бу́деш звинува́чувать, звинува́чуватимеш
búdeš zvynuváčuvaty, búdeš zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatymeš |
3rd singular
він / вона / воно |
звинува́чує
zvynuváčuje |
бу́де звинува́чувати, бу́де звинува́чувать, звинува́чуватиме
búde zvynuváčuvaty, búde zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatyme |
1st plural
ми |
звинува́чуєм, звинува́чуємо
zvynuváčujem, zvynuváčujemo |
бу́демо звинува́чувати, бу́демо звинува́чувать, звинува́чуватимемо, звинува́чуватимем
búdemo zvynuváčuvaty, búdemo zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatymemo, zvynuváčuvatymem |
2nd plural
ви |
звинува́чуєте
zvynuváčujete |
бу́дете звинува́чувати, бу́дете звинува́чувать, звинува́чуватимете
búdete zvynuváčuvaty, búdete zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatymete |
3rd plural
вони |
звинува́чують
zvynuváčujutʹ |
бу́дуть звинува́чувати, бу́дуть звинува́чувать, звинува́чуватимуть
búdutʹ zvynuváčuvaty, búdutʹ zvynuváčuvatʹ, zvynuváčuvatymutʹ |
| imperative |
singular |
plural |
| first-person |
— |
звинува́чуймо
zvynuváčujmo |
| second-person |
звинува́чуй
zvynuváčuj |
звинува́чуйте
zvynuváčujte |
| past tense |
singular |
plural
ми / ви / вони |
masculine
я / ти / він |
звинува́чував
zvynuváčuvav |
звинува́чували
zvynuváčuvaly |
feminine
я / ти / вона |
звинува́чувала
zvynuváčuvala |
neuter
воно |
звинува́чувало
zvynuváčuvalo |