випромінюючий

Ukrainien

Étymologie

Participe présent actif du verbe випромі́нювати (« émettre, irradier »).

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	випромі́нюючий	випромі́нююча	випромі́нююче	випромі́нюючі
Génitif	випромі́нюючого	випромі́нюючої	випромі́нюючого	випромі́нюючих
Datif	випромі́нюючому	випромі́нюючій	випромі́нюючому	випромі́нюючим
Accusatif	Nom. ou Gén.	випромі́нюючу	випромі́нююче	Nom. ou Gén.
Instrumental	випромі́нюючим	випромі́нюючою	випромі́нюючим	випромі́нюючими
Locatif	випромі́нюючому випромі́нюючім	випромі́нюючій	випромі́нюючому випромі́нюючім	випромі́нюючих

випромі́нюючий ^{(vyprominjujutšyï)} \Prononciation ?\

1. Émettant, irradiant.