Палаззя (Сыктыв район)

Сыктыв районса сикт From Wikipedia, the free encyclopedia

Remove ads

Палаззя (рочӧн Палауз) – Коми республикаын Сыктыв районысь Палаззя сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.

Краткие факты
Remove ads

Ним артмӧм

Фольклор

География

Сикт пукалӧ Сыктыв юлӧн шуйга берегын. Палаззясянь Визин юрсиктӧдз 51 км, Сыктывкар юркарӧдз 135 км.

История

  • Овмӧдчанін артмис 1586 во бӧрын.
  • 1608 — Медводдзаысь казьтыштӧма Дозорнӧй небӧгын: «Починок Палауз стал ново на лесу после Ивана Огарева» (И.Огарев нуӧдіс 1586 вося Гижалӧм). Тані вӧлі 4 овмӧс, овъяссӧ абу индӧма. Сы вӧсна мый Палауз вӧлі пырӧ Поёл вӧлӧсьтӧ, вермас лоны, мый татчӧ овмӧдчисны Поёл вӧлӧсьтса олысьяс.
  • 1646 — Палаззяын вӧлі 22 овмӧс. Нӧшта 3 керка овтӧм: олысьясыс кувсисны гӧль 1630-1640-ӧд воясӧ либӧ пышйисны няня муясӧ, Вяткаӧ. Мукӧд воас палаззясаяс мунісны эз ас окота серти. Шуам, ӧтиӧс босьтісны «к Москве» стрелеч войскоӧ. Олысьяс лыдын пасйӧма «Анашка Мокеев сын, прозвище Богдашко». Сылӧн челядьыс вӧлі гижӧма Богданов ов улын нин: «Левка Ананьин сын Богданов».
  • 1678 — Палаззя лои погостӧн, тані 36 овмӧс, кыпӧдӧма «Владимерские пресвятые Богородицы» пу вичко.
  • XVIII нэм пансигӧн Палаззя лои торъя вӧлӧсьтӧн.
  • XIX нэм помын сиктын вӧлі 13 овмӧс, 88 морт, земскӧй пошта станция.
  • 18501875 — Ф.А. Тентюкова серти, вӧлі кыпӧдӧма кирпичысь вичко.
  • 1860-ӧд воясӧ — воссис вичкобердса школа. Мукӧдлаын гижӧма — 18841885 воясӧ.
  • 1904 — воссис библиотека, 1912 — земскӧй училишӧ.
  • 1916 — Палаззя вӧлӧсьтӧ вӧлі пырӧны: Палаззя сикт да грездъяс: «Подгорье», «Кичдьяшорская», «Ярковская», «Вознесенская», «Большая», «Верхний конец». Наын вӧлі 13 овмӧс, 981 морт.
  • 1930 — Палаззяын вӧліны: фельдшерско-акушерскӧй пункт, школа, изба-читальня, паракод сувтанін, потребительяслӧн котыр, милиия участок, кресьтяналы общественнӧй отсӧг сетан комитет. Сиктсӧвет вӧліс Ыджыдгрездын («Большая»).
  • 1970 — Палаззяын оліс 268 морт, а став сикт сӧветас — 496; 1979 — 252 да 423 морт; 1989 — 204 да 324 морт, комияс; 1992 — 227 да 342 морт; 2000 — 220 да 310 морт.
Remove ads

Олысь лыд

Медводдза овъяс

  • 1646Богданов
  • XVII нэмИстомин, Шишкин, Кузнецов, Попов, Дулин, Кучин, Буторин, Завьялов, Парфеёнов, Понежкин, Пешкин.

Культура

Велӧдӧм

Тӧдчана йӧз

Тӧдчана эмторъяс

Ӧтуввез

Ӧшмӧсъяс

  • Атлас Республики Коми. – Москва, 2000.
  • Жеребцов И.Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. – Сыктывкар, 2000.
  • История Коми с древнейших времен до конца XX века: В 2-х т. / Под общей редакцией А.Ф. Сметанина. – Сыктывкар, 2004.
  • Республика Коми: Административно-территориальное деление на 1 августа 1992 г. Издание пятое. – Сыктывкар, 1992. – 175 с.
  • Республика Коми: Энциклопедия. – Сыктывкар, 1997-2000. – Т. 1-3.

Ыстӧдъяс

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads