Славянкостса кыв
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Славянкостса либӧ межславянскӧй кыв (меджусловјанскы језык, medžuslovjansky jezyk) — тайӧ лӧсьӧдӧм зонаса отсасян кыв, код вӧлi артмӧдӧма 2006-2017 воясын Нидерландъясса кыв туялысь да вуджӧдчысь Ян ван Стенберген да Чехияса университетса велӧдысь Войтех Мерунка веськӧдлӧм улын. Кыв лӧсьӧдысьяслӧн медшӧр мог — славян кывъясӧн сёрнитысьяс костын ӧта-мӧдӧс бура гӧгӧрвоӧм. Сы вӧсна славянкостса кывлӧн шыяс, гижанног, грамматика да кыввор мыджсьӧны важ славян кыв да ӧнія славян кывъяс вылӧ. Сыысь унджык, славянкостса кыв вӧдитчӧ латин да кирилл анбуръясӧн ӧттшӧтш.


1659-1666 воясын нин Хорватияса священник Юрий Крижанич гижис ставславян кывлӧн медводдза грамматика Рочмуын.[1] Ӧнія нога мыджсьӧ воддза балаяс вылӧ: «словянски» (2006), «словиоски» (2009) да «выль славян кыв» (2009).[2] Мӧд ставславян кыв проект, Марк Гучколӧн «словио» эсперанто панас вылын, 2001 воын вӧлi йӧзӧдӧма ӧтуввезын, но 2011-ын сiйӧ дугдіс уджавны.[3]
Славянкостса кывйӧн сёрнитысьыс — 20 сюрс морт гӧгӧр (2022 воын).[4] Таысь ӧтдор, славянкостса кыв ворсӧ тӧдчана роль Чехияса фильмын «Раскрашенная птица» (2019).[5][6][7]
Remove ads
Фонетика да гижанног
Remove ads
Грамматика
Эмакыв
Эмакывлӧн славянкостса кывйын эм кык лыд (ӧтка лыд, уна лыд); куим род (айлов, нывбаба, средньӧй); сизим вежлӧг (нимтан, асалан, сетан, керан, керанторъя, ина, звательнӧй).
Морта нимвежтасъяс
Лыдакывъяс
Remove ads
Орччӧдӧм таблица
Славянкостса кывйӧн сьыланкыв
Кирилл анбурӧн | Латин анбурӧн |
|
|
Remove ads
Видзӧдӧй тшӧтш
Ӧшмӧсъяс
Ыстӧдъяс
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads