Ізраел
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Ізраéл (гебр. יִשְׂרָאֵל Yīsrāʾēl [jisʁaˈʔel], араб. إِسْرَائِيل ʾIsrāʾīl), офіціално Ізраéльскый штат (гебр. מְדִינַת יִשְׂרָאֵל Medīnat Yīsrāʾēl [mediˈnat jisʁaˈʔel], араб. دَوْلَة إِسْرَائِيل Dawlat Isrāʾīl) — штат на Близкім выходї, в югозападнїй Азії, котрый ся находить на юговыходнім побережі Середоземного моря. Ізраел быв вытвореный на теріторії Ізраельской землї, народного дому і отцюзнины жыдівского люду. Штат выголосив свою незалежность 14. мая 1948 (5. іяру 5708).[1]
_with_occupied_territories.svg)
Ізраел гранічіть з Середоземным морем і Еґіптом на западї, з Червеным морем на югу, з Йорданіёв на выходї, з Сіріёв на северовыходї і з Лібаноном на северї.[2] Меджі Ізраелом і Еґіптом, вздовж побережі Середоземного моря, ся находить пасмо Ґазы, котре контролює Гамас[en].[3] В централній горьскій области і долинї меджі Ізраелом і Йорданіёв ся находить теріторія Юдея і Самарія, котры Ізраел тримать під войновов окупаціёв, причім части Юдеї і Самарії часточно контролює Палестиньска самосправа, котра гранічіть практічно зо вшыткых боків ізраельскых теріторій, як тыж в близкости гранічіть з Йорданіёв.[4] Розлога штату є 22 072 км² (в тім чіслї выходного Єрусалима і Ґоланьскых высот, над котрыма выголосила суверенность, без теріторій Западного берегу Йордану і зона Ґазы).[5] Чісло єй обывателїв в роцї 2024 быв подля даных Централного штатістічного уряду 9,9 міліона.[6] З демоґрафічного погляду є векшына Ізраелчанів жыдівского походжіня (73,2 %), але жыють ту тыж чіслена арабска меншына (приближно 21,1 %, з котрых векшына суть мусулмане) і іншы меншыновы ґрупы (5,7%).[7]
В 19. сторочі дішло меджі европскыма Жыдами ку народному пробуджіню, котры вели к вытворїню сіоністьского руху і волн іміґрації до Ізраельской землї.[8] В роцї 1917, почас Першой світовой войны, Брітаньска імперія здобыла Ізраельску землю од Османів і была выдана Балфурова декларація.[9] Почас брітаньского мандату тырвалы довготырваючі бої меджі жыдовсков комунітов і Арабами в Ізраелї к тому, же Велика Брітанія поступила вопрос мандату в Палестинї Орґанізації споєных народів, котра в роцї 1947 пораїла, жебы быв Ізраел роздїленый на два штаты, жыдівскый і арабскый.[10] Жыдівска аґентура тот план прияла, але арабске веджіня ёго неприяла; воєньскый конфлікт, котрый меджі сторонами выникнув, переріс до войны за незалежность, почас котрой было выголошене вытворїня Ізраельского штату.[11] На конець войны і по заключіню догод о примірїню Ізраел контролёвав векшыну колишнёй мандатной теріторії, котра была в планї роздїлїня придїлена жыдівскім штату.[12] Юдею і Самарію і пасмо Ґазы окуповала Йорданія, респ. Арабскый штат не быв вытвореный і стотісяч арабскых Палестинчанів втїкли або были выгнаны зо своїх домів в рамцї Накбы.[13] Єдночасно до Ізраела ся переселяли стотісяч жыдівскых утеченцїв з арабскых штатів.[14]
В роцї 1967 почас шістьденной войны Ізраел окуповав Юдею і Самарію, пасмо Ґазы, Сінайскый полоостров і Ґоланьскы высоты.[15] Окрем Сіная, котрый Ізраел вернув Еґіпту в рамцї міровой догоды меджі нима, і зона Ґазы, з котрого ся єдносторонно выйшов в роцї 2005, Ізраел надале контролёвав остатны теріторії.[16] Штатны законы ся в повній мірї пошырили на выходный Єрусалим і Ґоланьскы высоты і часточно на Юдею і Самарію.[17] По догодах з Осла здобыла Палестиньска самосправа часточну автономію на приближно 40% теріторій Юдеї і Самарії і в минулости ай на векшынї теріторії пасмы Ґазы.[18] Снагы о вырішїню ізраельско-палестиньского конфлікту не привели ку конечной міровой догодї; меджі Ізраелом і арабскыма штатами были підписаны далшы міровы і нормалізачны догоды.[19]
Подля уставы є Ізраел “жыдівскый і демократічный штат”.[20] Ізраел є репрезентатівнов демокраціёв з парламентнов сістемов, односным репрезентатівным і общім волебным правом.[21] Головов екзекутівы є премєр і законодарнов владов є Кнесет.[20] Подля Ізраельского законодарства є головным містом Ізраела Єрусалим.[22] Многы штаты мають варункы проти штатуту Єрусалима як головного міста Ізраела,[23] і зато векшына загранічных амбасадів в Ізраелї ся находять в данім блоку, переважно в Тел Авіві[en], економічнім і технолоґічнім центрї штату.[24] Урядным языком є гебрейскый; до року 2018 быв урядным языком тыж арабскый, котрый по року 2018 здобыв особливе поставлїня.[25]
Ізраел є розвитым штатом і членом Орґанізації про господарьску сполупрацу і розвой (OECD).[26] Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,[27] што єй робить меджі найрозвинутїшых і найсучаснїшых на світї.[28] Подля номіналного грубого домашнёго продукту економіка штату в роцї 2025 є на 26. містї на світї,[29] Ізраел має кваліфіковану працовну силу і подля подїлу обывателїв з докторатом є єднов з найшколованїшых штатів на світї.[30] Жывотный уровень в Ізраелї є найвысшым на Близкім выходї і в індексї людьского розвоя ОСН ся находить на 19. містї.[31] Середня довжка жывота в Ізраелї є єдна з найвысшых на світї.[30]
Remove ads
Адміністратівне дїлїня
Теріторія Ізраела є роздїлена на 6 окресів (махоз), 15 підокресів (нафа) і 50 природных областей.
| Окрес | Плоха, км² | Обывательство, люде (2005) | Головне місто |
| Єрусалим (Єрушала́їм) | 652 | 851 400 | Єрусалим |
| Тел Авів | 171 | 1 190 000 | Тель Авів |
| Южный (Даро́м) | 14 231 | 1 002 400 | Бер Шева |
| Северный (Цафо́н) | 3 324 | 1 185 400 | Назарет |
| Централный (Мерка́з) | 1 276 | 1 649 800 | Рамла |
| Гайфа ('Гейфа́) | 863 | 858 000 | Гайфа |
| Юдея і Самарія (Єгуда́ веШомро́н) (під контролёв Палестины) | 5878 | 285 000 | Аріел |
Remove ads
Референції
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads