Дюра Папгаргаї
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Дюра Папгаргаї (*11. новембра 1936, Руски Керестур — †15. марца 2008, Нови Сад) — руски писатель, новинар, главни и одвичательни редактор часопису за литературу, културу и дружтвени питаня Шветлосц[uk], драмски дїяч и инициятор вецей културних манифестацийох.[2]
Папгаргаї забера єдно з найвизначнєйших
местох у нашей литератури.
Дюра Латяк: Уцихла лира нашого барда[1]
Remove ads
Биография
Народзел ше у Руским Керестуре 11. новембра 1936. року. Оцец Дюра, мац Маґдалена, народзена Роман. Основну школу и нїзшу ґимназию закончел у своїм валалє (1943–1951), стредню физкултурну школу у Новим Садзе (1952–1956). Робел як наставнїк у основней школи у Вербаше и Руским Керестуре (1956–1959), потим як новинар у редакциї новинох Руске слово[sr] (1963–1966). У Новим Садзе тиж и дипломовал югославянску литературу на Филозофском факултету (ґрупа Югославянска литература и южнославянски язики, 1960–1964). Прейг 27 роки бул главни и одвичательни редактор обновеного часопису Шветлосц у НВП Руске слово (1966–1993).[1][3]
Источасно бул и гонорарни драматург, а потим директор Драми Сербского народного театра у Новим Садзе (1979–1982). Бул тиж єден спомедзи найзначнєйших иницияторох снованя Аматерского руского театра «Дядя» зоз сценами у Новим Садзе и Руским Керестуре и длугорочни його уметнїцки руководитель. У тим театре вон и усовершел свойо режисерске искуство и ту витворел найвекшу часц режийних постановкох. До скорейчасовей пензиї пошол 1993. року зоз длужносци главного и одвичательного редактора часопису Шветлосц, значно начатого здравя. Умар несподзивано 15. марца 2008. року у Новим Садзе, а поховани є 17. марца истого року на теметове у Руским Керестуре.[1]
Remove ads
Творчосц
Поезию почал обявйовац у Пионирскей заградки 1951. року, а окрем поезиї пише и приповедки и драмски твори, як за старших так и за дзеци. Перша кнїжка обявена му 1968 (Ту, такой при шерцу). Перши є руски писатель котрому кнїжки обявени на українским язику (Наталка, дзивче хторе любело конї, 1996), на словацким (Вина, 1985), на мадярским (Вовчи роки, 1988), на анґлийским (Путованє на юг, 2006). На сербским язику му обявени кнїжки поезиї И з циньом и з прахом, 2003 и Лифт за безбрижище, 2006. Автор є Антолоґиї рускей поезиї (1984).[3]
Визнаний є поета, прозни и драмски писатель, литературни критичар, антолоґичар и театрални режисер. Автор є векшого числа кнїжкох поезиї и прози як за одроснутих, так и за дзеци. Написал и 23 драми, котри му обявени, а скоро шицки и виводзени на сцени або на радию.[1] Проза Дюри Папгаргая найлєпше представена зоз двома кнїжками — у романє за дзеци Конєц швета (1980) и у зборнїку приповедкох Вина (1984).[4][5]
Remove ads
Припознаня
За свою плодну роботу на вецей польох култури достал векше число значних наградох и припознаньох. Найзначнєйши медзи нїма то: Награда „Невен" (1980), Искри култури КПЗ Войводини (1982), Октоберска награда Городу Нового Саду (1984), Вукова награда КПЗ Сербиї (1996), Награда „Александер Духнович" (1997) и Награда за животне дїло Дружтва писательох Войводини.[1]
Жридла и вязи
- Олександр Дуліченко: Папгаргаї Дюра (Papharhaji Đura) // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. сс. 572–573
- Дюра Латяк. НВУ Руске Слово Уцихла лира нашого барда. in Микола М. Цап. Шветлосц. 2008/2. Нови Сад. http://www.lemko.org/pdf/Shvetlosts2008_2.pdf НВУ Руске Слово.
- ДЮРА ПАПГАРГАЇ. Новинарска асоцияция Руснацох (НАР). https://nar.org.rs/rue/d%D1%8Era-papgarga%D1%97/. [перевірено 2021-11-06].
- ДЮРА ПАПГАРГАЇ. Руске Слово. http://www.ruskeslovo.com/%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80/%D0%B4%D1%8E%D1%80%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%97/. [перевірено 2021-11-06].
- Тег: Дюра Папгаргаи. Русинська Веб-книга. https://rusin8.webnode.ru/tags/Дюра%20Папгаргаи/. [перевірено 2021-11-06].
Remove ads
Фусноти
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads