Зарѣчово

Зарѣчово — село в бывшом Перечинском районѣ (од року 2020 — в Ужгородском) Закарпатской области, административно належить ку Зарѣчовской сельской радѣ.^[3]

Село Украины Зарѣчово укр. Зарічово Держава УкраинаУкраина Еврорегион КарпатыКарпаты Район Ужгородскый Громада Перечинска Координаты 48.77, 22.51388948°46′12″ с. ш. 22°30′50″ в. д.48.77° с. ш. 22.513889° в. д. (G) (O) (Я) Розлога 32,79 км² Надморска вышка 185[1] м Обывательство 2300[2] особ (2004) Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3 Телефонный код +380 3145 Поштовый индекс 89212 КОАТУУ 2123281501 Зарѣчово

Административа

Сельска радаукр.

Зарічівська сільська рада
89212, Закарпатська обл.,
Перечинський р-н, с.Зарічово,
вул. Дружби, 1

Од року 2020 — в Перечинской громадѣ.

Полога

Лежить в лѣвом березѣ рѣкы Уг, о 6 км од Перечина. правым берегом иде автодорога и желѣзниця Ужгород–Львов, зо заставков^[4] Зарѣчово.^[5][3]

История

Перва упоминка о селѣ походить з року 1409. Роком 1751 упоминать ся деревляна грекокатолицка церква Роздва Богородицѣ.^[2] А уже в року 1770 была высвячена нова мурована церква Рождества Пресвятой Богородицѣ.^[6] Печатка села з року 1858 Печать веси Зарѣчовскія • Gemeinde Zaritschov — видливе свѣдчѣня добы, коли до австро-мадярского урегулованя (1867) на мадярскых землях урядным языком быв нѣмецкый, а в Угорской Руси, управительом, мад. főispán, котрой в 1850-х быв Адолф Добрянскый, ещи ай русскый. В року 1859 церкву вымальовав Фердинанд Видра, як свѣдчить запис на тылѣ иконостаса.

В року 1910 село мало 1993 обывательох: 1829 Русины, 127 Мадяре, 37 Нѣмцѣ. Подля вѣры: 1925 грекокатолици, 63 израелиты.^[7]

В року 1930 зоз 2049 обывательох были: 1951 Русины, 59 Евреи, 7 Чехы и Словаци, 5 Мадяре, 1 Нѣмець, 14 — иншых народностей, 12 — чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства).^[6]

26. октобра 1944 Червена армада выслободила село од фашистох и зачала ся украинско-совѣтска доба истории. В року 1969 в селѣ были 2268 обывателѣ. Земледѣлска артѣль, укр. Колгосп ім. 31 річниці Жовтня, мав 1170 голов маргы и 3100 га землѣ. За совѣтску добу выставили 410 хыж, желѣзобетонный мост через Уг, културный дом на 300 позирачи.^[3]

В року 1985 в едной тридѣлной хыжи з року 1902 и газдовскых прибудовах отворили музей Лемковске обыстя, укр. Лемківська садиба.^[2]

Жерела и одказы

• A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {ISBN 963 85683 3 X мад.
• Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр. С. 138
• Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр. С. 473
• Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр. С. 87
• Інформер: Зарічово. http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8562. [перевірено 2020-12-22].укр.
• Заставка Зарѣчово. railwayz.info. https://railwayz.info/photolines/station/2102. [перевірено 2020-12-23].русс.