Норвеґія
From Wikipedia, the free encyclopedia
Remove ads
Норве́ґія вадь Норьско,[7] офіційно Норве́зькоє коро́льство вадь Норьске кралёвство[8] є штат на Скандінавськум пувострові на сівері Европы. Далекый арктичный острув Ян Маєн тай архіпелаґ Свалбард тоже сут частьов корольства.[9] Острув Буве у Субантарктичнум поясі є заморськов територійов, айбо не частьов корольства; окрем того, Норвеґія володіє антарктичныма територіями: тото острув Петра I. тай Земля королевы Мод. Норвеґія має 5.6 особ населеня. Єї столиця и майвеликый варош ото Осло. Крайина має сумарну площу 385 207 км².[2] Норвеґія має довгый восточный гатар из Швеційов, а щи граничит из Фінландійов и Російов на сіверный восток. Норвеґія має довгу берегову линію у бук Скаґеррацької протокы, Сіверного ледового океана тай Баренцового моря.
Споєноє Норвезькоє корольство было закладеноє у 872. рокови через изкапчаня друбных княжеств и екзістує булше тысячі рокув. Уд 1537 по 1814, Норвеґія была частьов Данії–Норвеґії, а уд 1814 по 1905 была у Шведсько-норвезькуй унії. Норвеґія держала невтралну позицію бігом Первої світової войны и Другої світової войны, докідь у апрільови 1940. рока не была взята тай окупована Націштськов Німещинов до кунця войны.
Днешньый король Норвеґії — Гаралд V. из дома Ґліксбурґув; уд 2021. рока премєрміністер — Йонас Ґар Стыре. Норвезькоє корольство тото унітарна держава из конституційнов монархійов. Народ самі має самовызначіня и влив на свої традиційні території через Самськый парламент и Фінмарковый акт. Норвеґія держит близкі зязкы з Европськов унійов и США; она є закладным членом Орґанізації Зєдиненых Націй, НАТО, Европської асоціації слобудного торгованя, Рады Европы, Антарктичного договора тай Нордської рады; членом Европської економічної зоны, Світової торгової орґанізації тай Орґанізації економічної сполупраци тай розвою; частьов Шенґенської зоны. Норвезькі діалекты сут взайимнопорозумілі из данськым и шведськым языками.
Норвеґія ся держит скандінавської модели из мусайным медичным страхованьом и шыроков соціалнов защитов, єї цінності мавут у основі ідеалы рувности.[10] Держава має читаву долю у ключовых індустріалных секторах, обшырні резервы бензина, природного ґаза, мінералув, дерева, морепродуктув и прісної воды. Бензинова індустрія зудповідат дас за четвертину ГДП крайины.[11] Норвеґія — майвеликый у світі продуцент нафты тай природного ґаза на душу населеня по крайинах Середнього Востока.[12][13] У исписах Світового банка тай Межинародного валутного фонда, Норвеґія має 4. тай 8. місто удповідно за доходами на душу населеня у світі.[14] Она має майвеликый державный пінзійный фонд у світі, котрый ся оцінює у 1.3 триліона америцькых доларув.[15][16]
Офіційнов валутов Норвеґії є норвезька коруна (код NOK). Урядныма языками сут букмол (нор. bokmål; ISO 639-1 nb) тай ніношк (нор. nynorsk; ISO 639-1 nn).
Remove ads
Референції
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads