Органы

Орга́ны (лат. organum, Шаблона:Lang-gr — инштрумент, нарядя)^[1] — клавесовый музичный инштрумент класа аерофонох.^[2] Великы органы перевысшають своима розмѣрами и диапазоном вшиткы иншы музичны инштрументы.

Органы
Є пудкласов	орган, sets of open flutes with internal duct without fingerholes, sets of oboes with conical bore, клавишные духовые музыкальные инструменты, споруда
Країна походження	Старовіке Ґрецько
Описано в	Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Тлумачний словник Даля, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Музичний словник Рімана, 1901–1904, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Новий енциклопедичний словник, 1911—1916, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Slovník naučný
Практикується	органиста, Калкант, registrant
Робочий список проєкту Вікімедіа	Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Класифікація Горнбостеля — Закса	421.222.11+421.222.3+412.1
Точно відповідає	http://wordnet-rdf.princeton.edu/wn30/03854065-n
Складники	корпус органа, organ console, регистр, швеллер, органна труба, ножная клавиатура, мануал
Не плутати з	Órgano, Orgue, Orghen
Галерея Вікісховища	Pipe organ
Категорія Вікісховища	Pipe organs
Головний шаблон за темою	Шаблон:Орган
Основна катеґорія за темов	Категория:Духовые органы
Pipe organs

Органы з пятьма мануалами и педалницьов

Сучасны органы суть електромеханичным аерофоном. Жерелом звука суть ряды деревяных и металовых труб розличных розмѣров и конфигураций. Робочым мѣстом органисты е шпециална катедра, де суть клавесницѣ — ручны (мануалы), и ножны — педалницѣ. Посредством пак, гомбикох и т. п. органиста годен выбрати регистер, котрый застачить жаданый тембр звучаня.^[2]

История

Аналогичны инштрументы екзистовали в старовѣкых Греции, Римѣ и Византии. Од VII. стороча суть поуживаны в Католицкой Церкви, позднѣйше таксамо в свѣтской музицѣ. Органы нынѣшного вида появили ся од XVI. стороча. Електричный воздухоподаючый механизм появив ся од середины XIX. стороча, до того часу хосновали органовы мѣхы, котры обслуговав помочник органисты — калкант.^[2]

Про органы складовали музику И. С. Бах, В. А. Моцарт, Л. Бетховен, Й. Гайдн, Й. Брамс и др.^[3]

Жерела и одказы

• Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
• Орган (муз. инструмент). // Большая Советская Энциклопедия.