Андріївка-Клевцове

І́скра — село Комарської сільської громади Волноваського району Донецької області, Україна.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іскра.

село Іскра
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Волноваський район
Громада	Комарська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA14040070090014608
Облікова картка	Іскра
Основні дані
Засноване	1782
Населення	▼ 655 (01.01.2014)
Площа	3.098 км²
Густота населення	211.4 осіб/км²
Поштовий індекс	85510
Телефонний код	+380 6243
Географічні дані
Географічні координати	48°02′48″ пн. ш. 36°35′40″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	114 м
Водойми	р. Вовча
Відстань до обласного центру	106 км
Відстань до районного центру	42,1 км
Найближча залізнична станція	Демурине
Відстань до залізничної станції	19,8 км
Місцева влада
Адреса ради	85510, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Іскра, вул. Центральна, 31
Сільський голова	Шепота Інна Миколаївна
Карта
Іскра
Іскра
Мапа
Андріївка-Клевцове у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на автошляху Н15. Відстань до райцентру становить близько 42 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія села межує з с. Підгаврилівка Покровського району Дніпропетровської області.

Історія

Село засноване в 1782 році. До 1964 року називалося Андріївка-Клєвцове.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Андріївка-Клевцове^[1].

Культура

Місцевий обряд “Гоніння гадюк” внесений в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Обряд присвячений початку Великого Посту, який є часом покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, aле з прийняттям християнства він набув нових рис. В обряді беруть участь виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають “гадюками”, “гадами”. Кожна господиня готується до зустрічі з ”полазниками”, як називають у селі тих, хто ходить від двору до двору. Господиня з гостинцями чекає вдома до себе гостей-полазників. Перший день Великого Посту іменують “жилавим понеділком”. В цей день жінкам категорично заборонено ходити по сусідах - є повір’я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя. Біля двору хлопці вітають господарів із початком Великого Посту і пропонують “прогнати гадюк” з хати та подвір’я. Після цього господарі дякують полазникам за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям та юнакам горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку. Обряд закінчується за селом в степу спаленням допоміжного “інструментарію” та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.^[2]

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 777 осіб, із них 94,59 % зазначили рідною мову українську, 5,02 % — російську, 0,26 % — вірменську та 0,13 % — грецьку мову^[3].

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Соседенко Григорій Васильович (1934—2013) — радянський організатор будівництва.
• Бондар Григорій Васильович (нар. 22 квітня 1932 — пом. 27 січня 2014) — доктор медичних наук (1972), професор (1974), академік АМНУ (онкологія, 10.2002); завідувач кафедри онкології Донецького державного медичного університет (з 1975); генеральний директор Донец. обл. протипухлинного центру; чл. Комітету з Держ. премій України в галузі науки і техніки (з 04.2006); депутат Донецької міської ради (з 04.2006).

Примітки

1. Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
2. До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесли новий обряд
3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 травня 2022.