Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адміністративний устрій Луганської області: 8 адміністративних районів, 37 міст, у тому числі 14 — обласного підпорядкування, 109 селищ міського типу, 782 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Луганськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Алчевськ, Хрустальний, Довжанськ. Адміністративний центр — місто Луганськ, з 2014 року керівні органи перенесено в місто Сєвєродонецьк.
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2021) |
Луганська область була утворена 3 червня 1938 року. Її площа становить 26,7 тис. км² (4,4 % від території України). Чисельність населення — 2257,7 тис. чоловік (5,7 % від населення України), у тому числі міське населення — 2029,1 тис. чоловік (87 %), сільське — 228,6 тис. чоловік (13 %). Щільність населення — 85,4 осіб на км².
№ | Назва | Герб | Населення, тис. осіб[2] |
Площа, км² |
Густота, осіб/км² |
Адмін. центр |
Міста | Смт | Села, селища |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Алчевський | 442,8 | Алчевськ | докладніше | |||||||
2 | Довжанський | 207,7 | Довжанськ | докладніше | |||||||
3 | Луганський | 535,2 | Луганськ | докладніше | |||||||
4 | Ровеньківський | 296,8 | Ровеньки | докладніше | |||||||
5 | Сватівський | 80,9 | Сватове | докладніше | |||||||
6 | Сєвєродонецький | 375,8 | Сєвєродонецьк | докладніше | |||||||
7 | Старобільський | 129,2 | Старобільськ | докладніше | |||||||
8 | Щастинський | 81,2 | Новоайдар | докладніше |
№ | Назва | Герб | Населення, тис. жит. |
Площа, км² |
Густота, чол./км² |
Міста районного значення |
смт | Села, селища |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Алчевськ | 111,4 | 50 | 2229 | 0 | 0 | 0 | |||
2 | Антрацит | 55,4 | 61,3 | 904 | 0 | 6 | 7 | |||
3 | Брянка | 48,5 | 63,5 | 764 | 0 | 5 | 0 | |||
4 | Голубівка | 29,2 | 35 | 836 | 0 | 3 | 2 | |||
5 | Довжанськ | 65,9 | 83,8 | 794 | 1 | 6 | 7 | |||
6 | Кадіївка | 79 | 91,8 | 861 | 2 | 0 | 0 | |||
7 | Лисичанськ | 105,1 | 95,6 | 1099 | 2 | 0 | 0 | |||
8 | Луганськ | 427,2 | 255 | 1675 | 2 | 1 | 2 | докладніше | ||
9 | Первомайськ | 38,8 | 85,5 | 438 | 2 | 2 | 0 | |||
10 | Ровеньки | 81,1 | 21,7 | 3737 | 0 | 10 | 13 | |||
11 | Рубіжне | 60,7 | 33,8 | 1798 | 0 | 0 | 0 | |||
12 | Сєвєродонецьк | 109,9 | 42,1 | 2610 | 0 | 4 | 6 | |||
13 | Сорокине | 44,8 | 77,3 | 580 | 2 | 8 | 4 | |||
14 | Хрустальний | 124,5 | 153,6 | 543 | 3 | 8 | 11 | |||
№ | Назва | Герб | Населення, тис. жит. |
Площа, км² |
Густота, чол./км² |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Артемівський | 126,3 | 36 | 3509 | місто Олександрівськ смт Ювілейне селище Дзержинське селище Тепличне | ||
2 | Жовтневий | 185,6 | 144 | 1289 | місто Щастя (до 7 жовтня 2014 року) | ||
3 | Кам'янобрідський | 42,4 | 23 | 1843 | |||
4 | Ленінський | 87,5 | 54 | 1621 |
3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.
1938 року надано статус міста 14 населеним пунктам:.[4][5]
1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район.[6]
15 квітня 1941 року Городищенський р-н перейменований на Ворошиловський район (з перенесенням райцентру з Городище в Ворошиловськ).[7][8]
1944 року Кагановичський р-н перейменований Попаснянський район.[9][10]
У 1958 р. скасовано Покровський район (Троїцький та Покровський райони об'єднані в Троїцький район).[11] У 1959 р. ліквідовано 5 районів.[12]
30.12.1961 р. Ворошиловський р-н[13] перейменовано на Комунарський район.
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів[14]. Отже скасовувались 16 районів[15][16]: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. Тоді ж Боково-Антрацитівський район перейменовано на Антрацитівський р-н
16 травня 1963 Міловський р-н перейменовано на Біловодський район (з перенесенням районного центру).[17]
У 1965 р. деякі з них були відновлені до 15.[18][19]
У грудні 1966 р. відновилось ще 3 райони: Міловський, Свердловський та Слов'яносербський; тоді ж Комунарський р-н перейменовано на Перевальський.[20]
30 грудня 1977 р. Лисичанський район перейменовано на Попаснянський район.[21]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.