Loading AI tools
польський дідич, громадський діяч, посол до Галицького Сейму. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Артур Кароль Целецький[1] гербу Заремба (пол. Artur Karol Cielecki; 12 листопада 1850 — 9 листопада 1930, Краків) — польський дідич, громадський діяч, посол до Галицького сейму.
Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
Артур Кароль Целецький | ||||
---|---|---|---|---|
Artur Karol Cielecki | ||||
Народився | 12 липня 1850 Гадинківці, Гусятинський повіт, Чортківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
Помер | 10 листопада 1930 (80 років) Краків, Польська Республіка | |||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Національність | поляк | |||
Діяльність | політик | |||
Відомий завдяки | дідич, громадський діяч | |||
Членство | Галицьке господарське товариство | |||
Посада | посол до Галицького сейму[d] | |||
Рід | Q63531514? | |||
Нагороди | ||||
Артур Целецький народився 12 листопада 1850 року.
Власник маєтків у Бучацькому та Гусятинському повітах Королівства Галичини і Лодомерії. Проживав у маєтку в Пороховій, пізніше у Гадинківцях біля Копичинець. У Бучацькій повітовій раді: довголітній член (1875—1884, 1892—1911 роки), віце-президент (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906).
1906 року переказав планованій експозитурі в Пороховій (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, 2-ма городами площею 6 морґів, офірував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Пороховій[2] У 1905−1914 роках був членом повітової ради в Гусятині. З 1895 по 1914 роки був послом до Галицького Сейму (січень 1895—1901, 1901—1907 роки від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 роки від округу Чортків, у 1913—1914 роках від курії великих власників повіту Чортків. Належав до групи автономістів (тобто подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з справ рільничих.
З 1877 року був членом, у 1887—1910 роках головою відділу Бучацько-чортківсько-заліщицького Галицького господарського товариства; у 1892—1910 роках був членом комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 роках одним з його віце-президентів. 1887—1907 років входив до складу окружного виділу Галицького товариства кредитового земського в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. 1893—1908 років був президентом повітової філії Товариства гуртків рільничих (пол. Towarzystwo Kólek Rolniczych) в Бучачі, у 1910—1913 роках в Гусятині, 1894 року став членом головного виділу цього товариства у Львові. 12 грудня 1898 року обраний його президентом (був до червня 1919 року, коли товариство об'єдналось разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва їхня кількість зросла від 868 у листопаді 1900 року до 1862 у 1913 році (кількість членів 40691 та 84952 відповідно).
Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства.
Був обраний з числа консерваторів членом Галицького сейму чотирьох каденцій протягом 1895—1914 р.:
Сприяв дуже заснуванню польської школи у Гадинківцях (1912 р., 1922 року подарував 4 морґи ґрунту). Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». 1929 року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.
Помер 9 листопада 1930 року в Кракові.
Був нагороджений папським орденом святого Григорія Великого, командорським хрестом із зіркою ордена Франца Йосифа (1908)[5] та командорським хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[6].
Фундатор збудованого у 1893 році в Пороховій дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Яна Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтою, розібрана 1930 року через поганий стан).[7] 17 липня 1905 року переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в Пужниках, зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку.[8]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.