Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Атті́ла (Аттило, Етеле, Atli; 396 — 453 року, Паннонія) — каган гунів з 434, підніс Гунську імперію (місцезнаходження столиці невідоме) до вершини могутності — її сфера впливу простягалася від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (лютий 2015) |
З 445 року — володар велетенської держави в Східній Європі, що, за приблизними описами стародавніх істориків, простягалася від Чорного моря до Рейну та від данських островів до правого берега Дунаю. Здійснив спустошливі походи в Іллірію (447), Галію (451) та Італію (452).
Аттіла — син Мундзука (Мундіуха, Маджака), представника правлячого роду гунів, що, за легендарними переказами, походили від князя Балтазара. Після смерті свого дядька кагана Роаса (Ругили), та недовгого правління батька, 434 року, разом з своїм братом Бледою (Вледою) очолив гунів, що панували в степах на північ від Чорного моря і Дунаю. Від 444 року, вбивши Бледу, правив одноосібно.
У 453 році в розпал підготовки до вторгнення у Східну Римську імперію, Аттіла вирішив зміцнити власні сили, заручившись підтримкою готів. Для цього він влаштував власне весілля з готською принцесою Ільдеко. Помер від внутрішнього крововиливу у весільну ніч у своїй ставці (ймовірно на р. Тиса в Паннонії). Існують також інші різноманітні версії смерті: одна з них — вбивство власним зброєносцем при пособництві Ільдеко за намовою Аеція.
За переказами та легендами, Аттіла похований у трьох трунах — золотій, срібній і залізній. Слуги та свідки поховання були вбиті. Тому місце розташування могили Аттіли невідоме.
Після смерті Аттіли державу номінально очолив його старший син Елак. Але між синами швидко розпочалась боротьба за владу, яка переросла в громадянську війну серед гунів. Від цього союз гунів розпався. Нащадками Аттіли були представники імператорських і королівських дворів всієї Європи. Сини та васали Аттіли розділили його імперію на каганати, королівства та князівства. Найбільшими і найвпливовішими у Центральній Європі були: Аварський каганат та Велика Болгарія. Прямі нащадки династії Аттіли (рід Дуло) довгий час очолювали державні утворення у Північному Причорномор'ї та Подунав'ї.
1858 року російський історик О. Вельтман, швед за походженням, видав книгу «Аттила и Русь IV и V века. Свод исторических и народных преданий», де ретельно проаналізував подорож візантійського посольства імператора Феодосія в 447 році, від переправи на Дунаї до столиці Аттіли, детально описану її учасником Пріском. Знаючи з пізніших історичних джерел, що швидкість руху посольства була 40—50 верст за добу[lower-alpha 1], порахувавши всі переїзди, зупинки, переправи через ріки Серет, Прут і Дністер, автор виявив, що столицею Аттіли був Київ, а не поселення в Угорщині. Тим більше, що за описом Пріска, царський двір, який він описав як «дубова розкіш варварів», дуже нагадував дерев'яне зодчество Київської Русі. Ще раніше, подібність звичаїв гунів та русів відмітив історик українського походження Г. Венелін. В наш час, продовжив дослідження О. Вельтмана, український краєзнавець Сергій Піддубний, працею «Аттила. Новітнє дослідження».
Гуни вважали Аттілу надприродною особою, володарем меча бога війни, що дарує непереможність[джерело?]. Він став персонажем німецького і скандинавського героїчного епосу: у Пісні про Нібелунгів він фігурує під ім'ям Етцеля, в Старшій Едді — Атлі[3]. Для християн 5 ст. Аттіла був «бичем Божим», покаранням за гріхи язичників-римлян, і в західній традиції затвердилося уявлення про нього як про найстрашнішого ворога європейської цивілізації. Його образ привертав увагу багатьох письменників, композиторів і художників — Рафаеля (ватиканська фреска «Зустріч Лева I з Аттілою»), П. Корнеля (трагедія «Аттіла»), Дж. Верді (опера «Аттіла»), А. Борньє (драма «Весілля Аттіли»), З. Вернера (романтична трагедія «Аттіла») та ін. Аттіла, під іменем Богдан Гатило виступає головним героєм культового роману Івана Білика «Меч Арея». Роман мав такий великий культурний резонанс, що витримав 15 перевидань та був у списку заборонених у радянські часи[4].
На честь Аттіли названо астероїд 1489 Аттіла[5].
У відеогрі Zombie Army Trilogy, в замку Адольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Аттіли.[джерело?]
У сучасній Угорщині Аттіла є одним з найпопулярніших чоловічих імен, причому використовується кілька варіантів його написання.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.