Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віктор Дмитрович Бабарико (біл. Бабарыка Віктар Дзьмітрыевіч, Babaryka Viktar Dźmitryjevič; нар. 9 листопада 1963, Мінськ) — білоруський банкір і політик.
Бабарико Віктор Дмитрович | |
---|---|
біл. Бабарыка Віктар Дзьмітрыевіч Babaryka Viktar Dźmitryjevič | |
Народився | 9 листопада 1963 (61 рік) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
Країна | Білорусь СРСР |
Діяльність | банкір, меценат, колекціонер мистецтва, діяч культури, громадський діяч, політик |
Alma mater | механіко-математичний факультет БДУd (1988) і Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (1995) |
Знання мов | російська |
Заклад | Інститут порошкової металургіїd і Белгазпрамбанкd |
Діти | Eduard Babarikod |
Автограф | |
Нагороди | |
Сайт | babariko.vision |
1988 року закінчив механіко-математичний факультет Білоруського університету. Трудову діяльність починав у НВО порошкової металургії, звідки пішов 1995 року з посади начальника відділу зовнішньоекономічних зв'язків. Того ж року закінчив Академію управління при Кабінеті міністрів Білорусі, а через п'ять років — магістратуру Білоруського економічного університету.
У банківській системі Білорусі працював з 1995 року. Головою правління «Белгазпромбанка» став у липні 2000 року. У 2008 році отримав диплом Комісії Республіки Білорусь у справах ЮНЕСКО «за великий внесок у розвиток міжнародних культурних зв'язків». 2014 — почесне звання «Меценат культури Білорусі». Кращий керівник 2016 року і топменеджер 2018 року за версією банківської премії «Банк року».
2018 року за ініціативи Бабарика «Белгазпромбанк» профінансував видання 15 000 примірників п'ятитомника Світлани Алексієвич для передачі їх у дар білоруським бібліотекам[1][2]. Також за його сприяння в Білорусь повернули картини Марка Шагала та оригінал Біблії Скорини[3].
12 травня 2020 року подав заявку на участь у виборах президента Білорусі[4].
20 травня зареєстрував другу за розміром ініціативну групу, до якої ввійшли 8 904 людини[5]. На кінець травня в інтернет-опитуваннях Бабарико посідав перше місце з 50 % голосів[6][7][8]. Такі результати призвели до заборон передвиборних опитувань на сайтах[9].
27 травня Бабарико заявив, що вдалось зібрати понад 50 000 підписів[10]. 2 червня заявили про 100 000 підписів[11].
18 червня 2020 Бабарика затримали, приводом назвали несплату податків і легалізацію незаконно отриманих доходів[12]. 20 червня йому висунули звинувачення, не називаючи публічно статтю. Адвокат кандидата Дмитро Лаєвський пояснив, що Бабарико перебуває в СІЗО КДБ[13].
22 червня заарештували сина Віктора Едуарда Бабарика, йому та батькові обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою[14].
14 липня ЦВК Білорусі вирішив не допускати Бабарика кандидатом у президенти на виборах 2020 року, причиною в ЦВК назвали «незадекларовану власність в офшорах»[15]. 24 липня Бабарику пред'явили нове обвинувачення: у дачі та отриманні хабара[16].
6 липня 2021 року білоруський суд призначив Бабариці покарання у вигляді 14 років позбавлення волі[17]. Його звинуватили в отриманні незаконних доходів і наявності незадекларованої власності в офшорах, а також у дачі та отриманні хабара[18].
Бабарико підтримує білоруський політичний нейтралітет, виступає за вихід Білорусі з ОДКБ[19].
Про історичну роль Росії він сказав так: «З моменту становлення сильного Московського князівства в кінці XVII ст., почалося розмиття литвинського гена Великого князівства Литовського, який ми носили в собі. Це справедливо і для України. Генетичний матеріал Білорусі та України був сильно розбавлений переселенцями зі Сходу»[20].
Дружина Марина. Діти: син Едуард і дочка Марія. 15 серпня 2017 року його дружина загинула на Мадейрі під час дайвінгу[21].
У липні 2023 року Едуарда Бабаріко засудили до 8 років колонії[22].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.