Благодатне (Амвросіївська міська громада)
село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Благода́тне — село в Амвросіївській міській громаді Донецького району Донецької області.
село Благодатне | |
---|---|
Краєвид села | |
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Громада | Амвросіївська міська громада |
Облікова картка | Благодатне |
Основні дані | |
Засноване | 1777 |
Населення | 3 649 |
Поштовий індекс | 87330 |
Телефонний код | +380 6259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°52′26″ пн. ш. 38°28′48″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
59 м |
Водойми | р. Кринка |
Відстань до обласного центру |
76,8 км |
Відстань до районного центру |
10,8 км |
Найближча залізнична станція | Амвросіївка |
Відстань до залізничної станції |
11,4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87330, Донецька область, Амвросіївський район, с. Благодатне, вул. Леніна, 26 |
Сільський голова | Науменко Інна Василівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0517. 18 червня 2014 р. на автошляху Т 0517 у селі був підірваний міст через Кринку. Рух на цій ділянці припинено.[1] Неподалік розташований лісовий заказник загальнодержавного значення Бердянський. Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Благодатне перебуває на території ОРДЛО.
У 1777 році на місці теперішнього села донський старшина А. Г. Луковкін заснував хутір. Тут селилися селяни-втікачі, яких приписували на його ім'я.
У 1786 році в слободі Луковкіній-Кринській — так називалося поселення — було 103 двори з населенням 416 чоловік. За переписом 1801 року, тут налічувалося вже 509 дворів, у яких проживало 3184 чоловіка. В першій чверті XIX ст. слободу названо Амвросіївкою [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (на ім'я її власника Амвросія Луковкіна). Входила вона до Черкаського заказу, а після утворення округів (1835 рік) — до Міуського округу Землі Війська Донського. Населення слободи займалося переважно хліборобством — вирощувало пшеницю, жито, овес і ячмінь. Було розвинуто також гончарне та ковальське ремесла, виробництво вапна. Жили селяни у хатках, побудованих з каменю, глини, саманної цегли, критих соломою або комишем. Носили домотканий одяг. У 1820 році жителі слободи брали участь у повстанні донських селян проти кріпосників. Луковкін викликав військо, яке вчинило жорстоку розправу: багатьох били різками, а найбільш активних заслали до Сибіру.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 212 людей[2].
16 серпня 2014 року під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне загинули молодший сержант 28-ї бригади Віктор Булавенко, сержанти Костянтин Костенко і Олександр Топал й солдати Олександр Друзь, Микола Прудій й Олександр Цибульський.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3408 | 93.40% |
російська | 237 | 6.49% |
білоруська | 1 | 0.03% |
інші/не вказали | 3 | 0.08% |
Усього | 3649 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 3649 осіб, із них 93,4 % зазначили рідною мову українську, 6,49 % — російську та 0,03 % — білоруську мову[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.