Цибульський Олександр Валерійович

Олекса́ндр Вале́рійович Цибу́льський (8 березня 1994(19940308) — 16 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Цибульський Олександр Валерійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	8 березня 1994(1994-03-08) Бранкованове
Смерть	16 серпня 2014(2014-08-16) (20 років) Благодатне
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	28 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цибульський.

Життєвий шлях

Народився 1994 року в селі Бранкованове (Ширяївський район, Одеська область). Виховувався в багатодітній сім'ї, в якій молодша дитина — інвалід дитинства з діагнозом ДЦП. Згодом з родиною мешкав у смт Ширяєве; закінчив ширяївську загальноосвітню школу № 2. Закінчив Цебриківський професійний ліцей за двома спеціальностями: кухар-офіціант і електрогазозварник. В січні 2014 року підписав контракт до 2017 року на службу в Збройних силах України. Солдат за контрактом, навідник танка 28-ї окремої механізованої бригади.

З липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Загинув 16 серпня 2014 року під час обстрілу, який вчинили терористи з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район). Тоді ж полягли Віктор Булавенко, Олександр Друзь, Костянтин Костенко, Микола Прудій, Олександр Топал.

Без Олександра лишились батьки Тетяна Петрівна й Валерій Вікторович, бабуся, дві сестри — Ольга й Наталія.

Похований у селі Бранкованове 23 серпня 2014-го.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
• у Ширяївській ЗОШ № 2 відкрито меморіальну дошку випускнику Олександрові Цибульському.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 8, місце 36.
• Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]